кацій, засновану на різного ступеня идиоматичности (невмотивованості) компонентів у складі фразеологізму. p align="justify"> Виділяється три типи фразеологізмів.
1. Фразеологічні зрощення - стійкі поєднання, узагальнено-цілісне значення яких не виводиться із значення складових їх компонентів, тобто не мотивоване ними з точки зору сучасного стану лексики: потрапити в халепу, бити байдики, нічтоже сумняшеся, собаку з'їсти, з бухти-барахти, з рук геть, як пити дати, була була, куди не йшло і под. Ми не знаємо, що таке В«просакВ» (так у давнину називали верстат для плетіння мереж), не розуміємо слова байдики (дерев'яні заготовки для ложок, виготовлення яких не вимагало кваліфікованої праці), не замислюємося над значенням застарілих граматичних форм нічтоже (анітрохи), сумняшеся (сумніваючись). Однак цілісне значення цих фразеологізмів зрозуміло кожному російському людині. Таким чином, етимологічний аналіз допомагає прояснити мотивування семантики сучасного фразеологічного зрощення. Однак коріння фразеологізму часом йдуть в настільки віддалені часи, що лінгвісти не приходять до однозначного висновку про їх походження.
Фразеологічні зрощення можуть включати до свого складу застарілі слова і граматичні форми: жарт сказати (не жарт!), сир бор розгорівся (не сирий!), що також сприяє семантичної неразложимости оборотів.
2. Фразеологічні єдності - стійкі поєднання, узагальнено-цілісне значення яких частково пов'язане з семантикою складових їх компонентів, ужитих в образному значенні: зайти в глухий кут, бити ключем, плисти за течією, тримати камінь за пазухою, брати в свої руки, прикусити язик. Такі фразеологізми можуть мати В«зовнішні омонімиВ», тобто збігаються з ними за складом словосполучення, вжиті в прямому (неметафоричної) значенні: Нам належало плисти за течією річки п'ять днів. Мене так підкинуло на вибоїні, що я прикусив язика і страждав від болю.
3. На відміну від фразеологічних зрощень, які втратили в мові своє образне значення, фразеологічні єдності завжди сприймаються як метафори чи інші стежки. Так, серед них можна виділити стійкі порівняння (як банний лист, як на голках, як корова язиком злизала, як корові сідло) , метафоричні епітети (луджена ковтка, залізна хватка), гіперболи (золоті гори, море задоволення, наскільки вистачає очей), літоти (з макове зернятко, хапатися за соломинку). Є й фразеологічні єдності, які представляють соб...
