хід, мовленнєвий взаємодія, або обмін, або діалогічне єдність, або мікродіалог, мовне подія, або макро-діалог (Сусов 1984:56). p align="justify"> Мовний хід являє собою мовне дію комуніканта від моменту вступу до спілкування до зміни мовця і, таким чином, в діалогічному тексті він представлений реплікою.
Ієрархічно більш високу позицію, ніж хід, займає мовленнєвий взаємодія, яке є актом, щонайменше одноразового обміну репліками між комунікантами.
Мовне подія складається з ряду взаємодій і утворює досить самостійні, відносно замкнуті в певних комунікативних умовах діалоги.
Використовується і термін макроакт, мається на увазі те, що в тексті виділяється одна або більше пропозиція і одна або більше иллокуция, які визначають його макроструктуру. Це макроакт, діяльнісної-цільова домінанта тексту. Прагматичне об'єднання мовних актів відбувається на всіх рівнях - на рівні окремого комунікативного ходу, на рівні інтеракції, на рівні трансакції і всього макродіалога (Богданов 1990:69). p align="justify"> Як видно зі сказаного, класифікація Дж. Серля є досить укрупненої, відомі й інші класифікації мовних актів, більш докладні. Причина цього полягає в тому, що кожен дослідник проводить класифікацію за своїми ознаками, виходячи з поставленої перед ним конкретного завдання, залежно від теоретичних позицій дослідника і ступеня деталізованості класифікаційних ознак, і кількість різновидів прагматичних мовленнєвих актів може доходити до декількох десятків. О. Есперсен, наприклад, посилається на таку класифікацію, яку, втім, не вважає корисною: юссів, компульсии, облігатів, адвізів, прекатів, хортатів, перміссів, промісс, оптатив, Дезідератой, інтенціоналіс, аподіктів, нецессітатів, АССЕРТ, презумптів, дубітатів , потенціаліса, кондіціоналіс, гіпотетікаліс, концессіоналіс.
Але, з іншого боку, як вже сказано, для практичних цілей класифікація Серля зазвичай виявляється достатньою, і в даній роботі ми будемо використовувати саме її.
1.2 Особливості перекладу художньої прози
Серед численних складних проблем, які вивчає сучасне мовознавство, важливе місце займає вивчення лінгвістичних аспектів міжмовної мовленнєвої діяльності, яку називають В«перекладомВ» або В«перекладацькою діяльністюВ».
А.Д. Швейцер, наприклад, вказував, що В«не слід забувати, що переклад є цілеспрямовану діяльність, що відповідає певним вимогам і нормам і орієнтовану на досягнення певного результату. Ці норми відбивають цілісну орієнтацію перекладача, без урахування якої не можна задовільно пояснити логіку перекладацьких рішень В»(Швейцер 1988:23). p align="justify"> Досліджуючи переклад, як особливий вид мовної комунікації, теорія перекладу не обмежується аналізом його мовного механізму. Адже переклад - це не тільки взаємодія мов, але і взаємодія культур. У перекладі знаходять своє відобра...
