наочно Відображається в обсязі взаємодій зчотірма и більш діямі у МЕЖА розіграшу одного м яча без его ВТРАТИ.
У зв язку Із тм, что змагальну діяльність спортсменів у ігрових видах спорту характерізується НЕ Тільки Виконання у тому, чи Іншому обсязі, з тією, чи іншою ефектівністю техніко-тактичних Дій, альо и їх ігровою актівністю, в ряді ДОСЛІДЖЕНЬ пріділяється увага и вивченню структурованих матчу за годиною. (В.Я. Ігнатьева, 1995).
В работе Ю.Д. Залізняка и В.М. Шулятьева (1988), яка булу виконан на волейболі, авторами візначається просторово-годинного структура гри, якові створюють частота и послідовність Використання зон ігрового майданчика в різного роду ігрових діях. Аналізуючі просторово-годинного структуру змагальної ДІЯЛЬНОСТІ сільнішіх волейбольних команд світу, автори віділілі Чотири виду ігрових фаз: Прості (м яч пересік сітку два рази - команда, яка подавала програла подачу), середні (м яч пересік сітку три рази - команда, яка подавала відбіває атаку супеніка и віграє очко) та складні (м яч пересік сітку Чотири рази), більш складні (м яч пересік сітку п ять разів).
Таким чином, для ефективного Керування навчально-тренувальна процесом звітність, знаті структурні Особливості, Які характеризують Різні аспекти змагальної ДІЯЛЬНОСТІ шкірного виду спорту, у тому чіслі ів баскетболі. Разом з тім всебічне знання про структуру ігрової ДІЯЛЬНОСТІ, факторі, что ее Забезпечують позбав кладають необхідні передумови для Досягнення запланованого результату. Его практичне Досягнення ж поклади від здібності гравця або команді до реалізації ціх передумов у відповідальніх Змаганні. (В.Н. Платонов 1997).
1.2 Вікова ДИНАМІКА Показників змагальної ДІЯЛЬНОСТІ, ее основні закономірності та Тенденції
Необхідність Вивчення Показників змагальної ДІЯЛЬНОСТІ юних спортсменів-ігровіків НЕ віклікає сумнівів и повязується провіднімі спеціалістами спорту з можлівістю визначення Динаміки становлення спортивно-технічної майстерності (В.Я. Ігнатьєва, 1995), обґрунтованому підбору и нормування спеціалізованіх ЗАСОБІВ Тренування, їх координаційної складності, визначення зміста Та структура техніко-тактічної підготовкі юних спортсменів (А.П. Золотарьов, 1997), и в кінцевому підсумку Дає ключ до раціональної побудову багаторічного тренувально процеса (Ю.Д. Железняк, 1988). p>
Ю.Д. Железняк у своих працях (1981, 1988 та інш.) Аналізує дінаміку Показників ігрової ДІЯЛЬНОСТІ волейболістів и порівнює волейболістів різної кваліфікації. Проведені автором Дослідження дозволили Йому вічвіті різну пітому Вагу окрем техніко-тактичних прійомів.За Частинами з них не виявлено статистично достовірніх розбіжностей между юнімі и вісококваліфікованімі волейболістамі (Наприклад передачі у тихий и других займають 13-18% від загально числа прійомів). Інші прітерпають істотніх змін Із ВІКОМ гравців. Зокрема, чім молодші волейболісті, и відповідно нижчих клас їх грі, тім Більшу пітому Вагу мают прийом и передача: у 13-14 літніх спортсменів и спортсменок їх Питома вага складає 73-75%, у 15-16 літніх - 60-64%, у вісококваліфікованіх волейболісток - 61%, волейболістів - 50%. Ще більш віражені Відмінності по пітомій вазі нападаючій ударів: у чоловіків смороду складають 24% усіх прійомів, у жінок и юнаків - 16%, у дівчат - 10%, у 13-14 літніх волейболістів и волейболісток - 9%. Зменьшується за данім автора...