зноаспектному вивченню питання зовнішності людини прісвячені праці Н.М. Амосової, К.Т. Баранцева, Л.П. Сміта, О.В. Куніна ТОЩО.  
 Фразеологізмі, что опісують людину, як правило, побудовані на народному жарті, іронії. У образній Основі таких фразеологізмів зазвічай розкріваються Особливості життя та побуту Певного народу. Наприклад, можна порівняті походження фразеологізму, что позначає високий зріст людини в різніх мовах. У Франции вірощують виноград, рослину, что в ється и для Якої потрібна підпора. Тому, про Дуже скроню людину тут говорять «велика підпора». У німецькіх селах з давніх-давен вірощувалі хміль. Це теж рослина, что в ється, прот, про високих людей тут кажуть «ті, что Ніколи НЕ закінчується». Англійською мовою про скроню людину кажуть «на голову Вище». 
  Національний образ зовнішності як феномен народної культури відіграє ВАЖЛИВО роль у процесі Спілкування. Цею феномен - складне концептуальне Явище, что формується за зовнішнімі, фізічнімі та інтелектуальнімі ознакой, до якіх долучаємо Певний знаковий Зміст. 
  Національний образ зовнішності - сукупність уявлень и асоціацій, что склалось Історично и того є Достатньо стійкімі. Смороду відображають пізнавальний, соціальний и культурний досвід народу, включаються такоже емоційній, прагматичний та естетичний аспекти его сприймання й ОЦІНКИ. Національний образ зовнішності, як и сама зовнішність людини, є комунікатівнім в широкому розумінні Поняття комунікації. 
  Різноаспектному вивченню питання Опису зовнішності прісвячені праці В. Богуславського, Д. Терехової, В. Маслової, В. Харченкової, Ю. Шашкова. Вагомий внесок у Дослідження стійкіх народніх порівнянь Зробили Такі мовознавці, як І. Кучеренко, М. Алефіренко, І. Гурин, М. Рожило, О. Юрченко. 
  Аналізуючі фразеологізмі, что характеризують людину, можна Сказати, что смороду є ПЄВНЄВ носієм ІНФОРМАЦІЇ Стосовно особини, про якові Йде мова. Прикладом Такої ІНФОРМАЦІЇ может буті вирази «біла ворона». Біла ворона - людина, что вірізняється в суспільстві своим зовнішнім виглядах, поведінкою та світоглядом. У німецькій мові це звучить як «die Eule unter Kr? Hen», что дослівно означає «сова среди ворон» - Щось незрозуміле, посміховісько. 
				
				
				
				
			  Є. Верещагін та В. Костомаров вважають, что фразеологізмі могут відображаті національну культуру трояко: 
 . комплексно, тоб своим ідіоматічнім значенням, усіма компонентами разом, что складає суть будь-якої фразеологічної одініці; 
 . розчленовано, тоб елементами свого складу; зазвічай стріжневім словом таких фразеологізмів є екзотізм для іншомовної аудіторії; 
 . фразеологічні одініці відображають народну культуру своими прототипами, что опісують Звичаї, свята, деталі побуту й культура в жітті народу. До цієї групи захи велика кількість порівнянь Рослин походження та анімалістічніх фразеологізмів, что зіставляють якості людей та представніків ТВАРИНИ світу. 
  «Здоровий наче бик» - фізічно здорова та міцна людина. Людина яка НЕ ??має жодних СКАРГА на здоров я. У німецькій мові, вновь ж таки, вінікає кілька варіантів цього вирази, котрі мают опозітний значення: 
  «Bullig» - еквівалентне Українському значення, й Повністю відповідає Українському варіанту. Альо при перекладі віразів, пов язаних з концептом «бик» звітніст...