я в суспільство, яке говорить стандартно, залишаться соціальними маргіналами, не матимуть успіху в житті.
На тему Ebonics стали гидко жартував, зображуючи чорношкірих американців злочинцями, наркоторговцями, тупими, ледачими, неамбіційність, сексуально стурбованими, озлобленими, що живуть тільки інстинктами, безробітними та сидячими на соціальні допомоги. А спроби узаконити Ebonics в якості мови навчання стали називати офіційним визнанням інтелектуальної недорозвиненості його носіїв. Так термін, який спочатку був покликаний згуртувати чорних американців, перетворився на символ соціальної та культурної деградації. Ніякого особливого статусу в школі Black English зараз не має. До кращого це або до гіршого - сперечаються до цих пір.
Іноземцю зрозуміти афроамериканця може бути досить важко, особливо якщо останній не хоче бути зрозумілим. Чи розуміє Black English пересічний американець? Настільки, наскільки елементи" чорної англійської" проникають в загальну мова через масову культуру, брейк, хіп-хоп і реп. Настільки, наскільки їх доносить Інтернет, газети і телебачення. Якщо біла культура перейняла якесь слово і зробила його своїм - воно вже втрачає сенс, не сприймається як щось таємниче. Значить, треба створювати нове. І воно створюється, баланс підтримується.
Нещодавно стався новий вибух інтересу американської громадськості до феномену Ebonics. Противники офіційного визнання Ebonics вважають, що кожен, що користується лінгвістичної системою, яка називається «мова», володіє авторитетом і повагою в суспільстві, а користувачі системи «діалект» піддаються громадського презирства і, як наслідок, виштовхуються з престижних шарів. За словами лінгвіста Макса Вайнрайха (Max Weinreich), мова - це діалект з армією і флотом. Офіційне визнання діалекту стало б визнанням інтелектуальної недорозвиненості його носіїв. Спроби узаконити діалект називають «зародками расизму XXI століття».
Сучасні технології прискорюють конвергенцію мов. У цьому столітті в США зникли багато місцеві діалекти. Наприклад, залишилося всього кілька фонограм з голосами жителів Сан-Франциско початку століття, в яких можна почути абсолютно екзотичний гомін. Цей діалект зник. А ось «чорний англійська» залишився. Навряд чи потрібно публікувати загальноосвітні документи на еbonics. Неприпустимо його застосування і для політичної, ділової чи технічної переписки, що і стало причиною примусової фільтрації. Однак чи потрібно забороняти складати і друкувати вірші та прозу, співати пісні на еbonics, який багато хто вважає кращим засобом для вираження емоцій і почуттів?
Список літератури
1. Богданов А.В. Аспекти дослідження афроамериканського діалекту англійської мови / / Нові наукові та освітні стратегії багаторівневої підготовки педагога-філолога. М.: СТІ МГУС, 2004.
2. Бродович О.І. Діалектна варіативність англійської мови: Аспекти-Л. Спб.: Вид-во ЛДУ, 1988.
3. Жирмунський В.М. Проблеми соціальної диференціації мови: Мова і суспільство. М.: Просвещение, 1968.
4. Лінгвістичний енциклопедичний словник / під. ред. В.Н. Ярцева. М.: БольшаяРоссийскаяэнциклопедия, 2002.
5. Wentworth H. Dictionary of American slang / H. Wentworth, SB Flexner. 2nd supplemented edition. New York: Crowell, 1975.
6. Жапов В. Особливостінегритянського англійської [Електронний ресурс] / / Іноземець. Режим доступу: abc-english-gram...
