е в змозі понести такі значні витрати.
Будівництво нових в'язниць намічалося в 1845 році. У цьому ж році були створені спеціальні комісії та комітети, завданням яких стала розробка найбільш прийнятного для влади проекту з реформи системи місць позбавлення волі. Приводом для реформи послужив той факт, що у всіх категоріях в'язниць, з моменту їх створення і приміщення в них засуджених, почалися різні соціальні захворювання, в тому числі бунти засуджених, але через відсутність матеріальних засобів комісії та комітети до своєї масової роботи не приступили .
У 1863 році була створена особлива комісія МВС, що приступила до складання кошторисів, йому потрібний коштів, влаштуванню нових і вдосконалених колишніх місць ув'язнення. У 1873 р. комісія склала загальний систематичний проект про тюремне перетворенні і надала його на розгляд державному раді, але даний проект так і не був здійснений, оскільки для цього були необхідні колосальні на ті часи гроші - 42 мільйони рублів, яких у російському бюджеті не виявилося.
Таким чином, тюремна реформа влади Росії була провалена через відсутність фінансування, і лише до кінця XIX століття Головному тюремному управлінню вдалося переконати імператора про виділення коштів на будівництво нових, на реконструкції та ремонт діючих тюрем. Протягом десяти років було побудовано 56 тюрем.
Головним завданням реформ кримінально-виконавчої політики Російської держави стало створення єдиної чіткої системи управління місцями ув'язнення, організація чіткої взаємодії між центральним управлінням і пенітенціарними установами на місцях. У 1879 р. у складі МВС було утворено головне тюремне управління за європейським зразком. Одночасно з установою цього органу створено контролюючий діяльність кримінально-виконавчої системи орган - Рада з тюремним справах. У його ведення входило розгляд проектів за рахунок доходів і витрат пенітенціарних установ, питання тюремного пристрої, пересилання арештантів, виправлення ув'язнених, організація управління, медобслуговування, харчування ув'язнених і т.д. У той же час при Головному тюремному управлінні (ГТУ) була створена перша тюремна інспекція. Вона здійснювалавляла контроль над місцями ув'язнення губернських тюремних інспекцій, до складу яких входили чиновники з Головного тюремного управління, судового відомства та прокурорського нагляду.
Головним завданням тюремної інспекції стало забезпечення нерозривного зв'язку між центральною і місцевою владою, а також контроль над пенітенціарними установами на місцях з боку центральної влади - ГТУ. У 1895 р. пенітенціарну систему з МВС перевели в систему Міністерства юстиції.
Таким чином, завдяки проведеній кримінальній політиці зазначених реформ склалася єдина кримінально-виконавча система. У в'язницях дещо знизилася смертність, відбулося розміщення і утримання по підлозі, з'явився медичний персонал, обслуговуючий персонал, уніформа для ув'язнених, налагодилося харчування, з'явилися пенітенціарні медичні установи (лікарні), знизилося число соціально захворілих.
Але революційні події 1917 р. в Росії внесли серйозні зміни в пенітенціарну політику держави. Під час Лютневої революції тюремні установи руйнуються, наноситься величезний матеріальний збиток всій пенітенціарній системі, тюремний і обслуговуючий персонал не знає, що робити.
