огічної кваліфікації вчителя і віком учня raquo ;. Згідно з цим законом для педагогів, які працюють з молодшими віками потрібна велика професійна педагогічна кваліфікація. Це може здатися парадоксальним, але якщо висловлюватися категорично, то для виховання немовлят потрібні доктора наук, а для навчання директорів підприємств досить ерудованого асистента без ступеня.
Суть цього закону може бути виражена як вдосконалення здатності до самоосвіти людини у міру дорослішання і підвищення опірності людини до педагогічного втручанню з підвищенням рівня його власної освіченості. Вимоги до дотримання цього закону змушують цілком інакше, ніж це було традиційно, ставитися до змісту професійної педагогічної освіти. Згідно з цим законом навіть бакалавр не може мати право самостійної педагогічної діяльності, не кажучи вже про випускника педагогічного училища, в якості самостійного вихователя дитячого садка, а на сьогоднішній день саме така ситуація є стандартною і масовою.
Якщо ми хочемо, щоб система безперервної педагогічної освіти відповідала цим законом, ми повинні перебудувати всю систему атестації та кваліфікаційної оцінки педагогічних кадрів.
В цілому, характеризуючи результати цієї частини концепції обгрунтування Програм можливого розвитку освіти, ми можемо зробити принциповий целеопределяющій висновок:
Система загальної освіти і, зокрема вищої професійної педагогічної освіти, повинна бути побудована так, щоб випускники вузів могли здійснювати педагогічну діяльність відповідно до чотирма основними законами освіти людини.
На закінчення автор хотів би висловити одне єдине побажання. Ви можете не погоджуватися з формулюванням законів. Ви можете шукати нові, ще не відкриті закони освіти людини. Єдино, чого ви не можете і не маєте права як вчителя: не знати фундаментальних законів освіти людини. Знання життя в її фундаментальних процесах є основа нашого педагогічної майстерності
Висновок
Оскільки навчання є живим і постійно розвиваються процесом, для нього властиво наявність різних протиріч.
Протиріччя між обсягом знань, накопичених цивілізацією і обсягом знань, переймати учнем. Це протиріччя сприяє поліпшенню змісту освіти. Справа в тому, що обсяг досвіду, накопиченого людством, настільки великий, що жоден з людей ніколи не зможе засвоїти його повною мірою. Тому необхідно вибирати саме ту інформацію, яка б відповідала потребам індивіда і суспільства. Разом з інформацією учень повинен оволодіти основними методами пізнання (аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування, моделювання та ін.), Для того, щоб надалі вміти «добувати» знання самостійно.
Протиріччя між практичними завданнями, що стоять перед учнем, і його індивідуальними здібностями. Як правило, починаючи навчання, учень не має навіть елементарних понять про дисципліну. На цьому етапі вчителю необхідно зацікавити учня. У сучасному суспільстві є безліч різних джерел інформації (телебачення, друк, Інтернет і т. Д.), Що значно полегшує працю вчителя і робить інформацію більш доступною.
Протиріччя між навчальними завданнями і рівнем розвитку учня. На різних етапах навчання рівень складності навчальних завдань підвищується. Тут важлива адекватна оцінка учнем своїх здібностей. Якщо завдання набагато перевищує рівень розвитку учня, то воно, швидше за все, виявиться не виконаним або виконаним не в повній мірі. Таке положення може повністю позбавити учня мотивації до навчання. З іншого боку, якщо завдання виявиться занадто простим, то воно не буде сприяти його розвитку, адже для досягнення мети він не доклав достатньо зусиль.
Протиріччя між наукою і шкільним предметом. Учитель, як правило, володіє великим обсягом знань, ніж пропонує учням в ході навчання, оскільки реалізація шкільної освіти не завжди вимагає від учня глибоких аналітичних знань з предмета. Більше того, викладач не завжди може піднести, а учень з ряду причин засвоїти повною мірою весь обсяг інформації.
Крім вищеназваних, у процесі навчання можуть виникати й інші протиріччя. Кожне з них сприяє розвитку дидактики, ставить перед учителем ряд педагогічних завдань, допомагає найбільш повно реалізувати освітню діяльність.
виховання освіту педагогічний духовестіе
Список літератури
1. Концепції сучасного природознавства. Дубніщева Т.Я. 6-е изд., Испр. і доп.- М .: Видавничий центр «Академія», 2006. - 608 с.
. Концепції сучасного природознавства. Кунафин М.С. 2-е вид., Расшир. і доп.- Уфа, 2003. - 485 с.
3. Рузавин Г.І. lt;http://iqlib/search/author.visp?name=%D0%A0%D1%83%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%20%D0%93.%D0%98.gt; Концепції сучасного природознавства. Підру...