ої установи не здійснює такого поділу в педагогічних цілях, то його починають виробляти самі засуджені, але вже з метою підтримки або відродження так званих «злодійських традицій», коли відбувається розподіл на касти, засноване на приниженні і образі людської гідності одних категорій засуджених, що стоять нижче в цих кастах, іншими категоріями засуджених, що стоять вище, виникає безсоромна експлуатація одних засуджених іншими, тобто агресивне насадження тюремної субкультури. Саме негативне в цих ситуаціях те, що адміністрація, виправної установи йде на поводу у негативно характеризуються засуджених та з метою підтримки «видимого порядку» фактично дозволяє керувати колонією засудженим, притому найгіршим з них. У таких пенітенціарних установах якесь виховний вплив відсутній повністю, і відбувається це як від небажання співробітників колонії організувати виховний процес, так і від елементарного незнання, як його організувати. [17]
Адміністрація пенітенціарної установи, в силу вимог закону, поставлена ??над в'язнями з метою сформувати їх правопослушное поведінку, і таке формування буде тим ефективніше, чим вище моральний і культурний рівень співробітників установи.
Підвищення морального і культурно-освітнього рівня співробітників пенітенціарної установи є необхідною умовою організації виправного процесу засуджених.
Проблема організації спільної виправній діяльності (співробітників і засуджених) викликає необхідність вирішення наступного завдання: яким чином можливо залучення засуджених у виховно-освітній процес.
Організація виправного процесу засуджених, формування їх правослухняної поведінки можливі тільки за умови стимулювання і підкріплення тих потреб, які найбільш характерні для осіб, позбавлених волі, тобто відбування покарання у більш комфортних умовах і більш раннє звільнення. Формування соціально-педагогічної ієрархії засуджених є оптимальною організаційною формою педагогічного стимулювання, найбільш ефективно забезпечує їх виправлення в умовах ізоляції від суспільства. Конкретизувавши поняття «виправлення» як правослухняної поведінки, можна організувати стимулюючі технологічні ланцюжки корекції поведінки засуджених до параметрів правослухняної поведінки і, залежно від цього, застосовувати той чи інший обсяг пільг або, навпаки, обсяг покарань. Застосовуючи педагогічне стимулювання, потрібно, враховувати, що для повного виправлення засуджених одного тільки стимулювання наявних потреб, виражених в бажанні більш комфортного відбування покарання і більш раннього звільнення, буде явно недостатньо. [16]
Перелік спеціальних ознак об'єкта пенітенціарного впливу досить великий, і його можна поділити на ознаки, за якими засуджені до позбавлення волі розподіляються в різні пенітенціарні установи згідно з чинним законодавством, а також на ознаки, за якими засуджених слід диференціювати всередині пенітенціарної установи, згідно з чинним законодавством, а також виходячи з педагогічної доцільності.
До першого виду спеціальних ознак слід віднести законодавчу диференціацію об'єктів пенітенціарного впливу:
- по підлозі (існують чоловічі і жіночі пенітенціарні установи);
- за віком;
по категорії тяжкості вчиненого злочину;
- по рецидиву злочинів;
- за станом здоров'я;
по професійної діяльності.
До другого виду спеціальних ознак слід віднести диференціацію об'єктів пенітенціарного впливу всередині одного пенітенціарної установи згідно ДВК РФ і педагогічної доцільності:
- по поведінці (ступеня виправлення);
- за рівнем освіти,
- за віком;
- за категоріями тяжкості злочинів;
по виду злочину;
- по схильності до певних злочинним проявам в пенітенціарній установі;
- по схильності до певних порушень внутрішнього розпорядку в пенітенціарній установі;
- по терміну позбавлення волі та іншими ознаками.
Велике значення мають закономірності виховно-освітнього процесу в пенітенціарній установі. Виховно-освітній процес в пенітенціарній установі відбувається в умовах обмеження прав і свобод засуджених. Така середу одночасно дозволяє з більшою ефективністю стимулювати засуджених до певних необхідним типам поведінки: на виробництві - до сумлінної праці, в побуті - до правослухняної поведінки, бажанням підвищувати культурний і освітній рівень тощо [7]
Переважна більшість засуджених у Російській Федерації - це дорослі люди, які досягли 18-річного віку (близько 750 пенітенціарних установ), і тільки в 63 виховних колоніях утримуються неповнолітні...