кономіки, на думку Т. Клименко, тіньові капітали також входять до складу фінансових ресурсів регіону і повинні бути враховані при формуванні його фінансового потенціалу, оскільки це реально існуючі грошові кошти, які могли бути використані на реструктуризацію економіки, розвиток соціальної сфери регіону, але не беруть участі в цих процесах, тобто є потенційними інвестиційними ресурсами.
Незважаючи на розбіжності у висновках експертів щодо визначення рівня тіньової економіки держави або окремого регіону, слід зазначити, що кошти, які обертаються в цій сфері за наявності відповідних умов можуть перетворитися на значні інвестиційні ресурси [9, c. 111-112].
Зміна економічного середовища призводить до появи в структурі фінансового потенціалу регіону нових елементів. З розвитком зовнішньоекономічної діяльності до складу можливих фінансових ресурсів регіону доцільно включити таку групу фінансових ресурсів зовнішнього походження, як інвестиції у вільні економічні зони та території пріоритетного розвитку, кредити від Міжнародного валютного фонду, Європейського банку реконструкції та розвитку, запозичення на міжнародних фінансових ринках, технічна допомога міжнародних фінансових установ. Кошти з зазначених джерел можуть отримувати суб'єкти господарювання регіону, а також органи місцевого самоврядування для вирішення соціально-економічних програм.
Особлива роль в інвестиційних можливостях окремого регіону, яка обумовлюється наявністю достатньої кількості незадіяних фінансових ресурсів, за висновками С. Ярошенко, відводиться кредитним потенціалом місцевої банківської системи, оскільки позиковий капітал банківської системи визначає розмір суми, на яку система комерційних банків може збільшити масу грошей в обігу шляхом надання нових позик громадянам і фірмам.
Однак, слід зазначити, що без відповідного майнового або іншого забезпечення кредиту з боку позичальників кошти кредитно-фінансової системи, у тому числі банківських установ регіону, залишатимуться в якості потенційного джерела фінансових ресурсів або виведені за межі регіону.
До джерел фінансових ресурсів внутрішнього походження 3. Герасимчук, Л. Ковальська відносять амортизаційні відрахування підприємств і організацій [7, c. 55-57].
Однак, більшість учених дотримуються думки, в тому числі і ми, що до складу фінансових ресурсів регіону входять:
- ресурси бюджетів усіх рівнів (використовуються для поточного фінансування економіки регіону, соціальної сфери, фінансування найбільш важливих проектів розвитку відповідних територій);
- інвестиції;
- позабюджетні кошти;
- ресурси суб'єктів господарювання, що направляються на соціально-економічний розвиток території;
- кредитні ресурси комерційних банків та інших фінансових структур (використовуються для термінового та поворотного фінансування оборотних коштів і капіталовкладень).
На малюнку 2 представлений склад фінансових ресурсів регіону.
Основним джерелом формування фінансових ресурсів регіону є бюджетні кошти. Вони складають основу фінансової системи держави, зміцнюють економічну самостійність регіональних органів влади, дозволяють розширювати економічний потенціал регіону, виявляти і використовувати резерви фінансових ресурсів, що в свою чергу позначається на розвитку адміністративно-територіальної одиниці і держави в цілому. Тому важливо вивчати процес і проблеми формування та виконання доходної та видаткової частини бюджету на регіональному рівні.
Малюнок 2 - Склад фінансових ресурсів регіону
Склад і структура доходів місцевого бюджету в значній мірі визначаються фінансовою політикою держави. Залежно від макроекономічних показників і геополітичних подій, специфіки території, її місця розташування, соціально-економічного розвитку та інших факторів відбувається диференціація каналів прибутковості - одні з них стають головними, інші другорядними, а треті взагалі перестають давати віддачу.
У зв'язку з цим суттю оперативного управління території є постійний аналіз каналів прибутковості, вплив на них прямими і непрямими засобами, їх реструктуризація залежно від ситуації, що складається [10, с. 44-47].
Аналіз формування доходів бюджетів різних країн показує, що, незважаючи на різноманіття конкретних видів платежів, існують три основні канали надходжень до бюджету:
1) обов'язкові платежі фізичних та юридичних осіб, що стягуються у вигляді податків і зборів;
2) неподаткові доходи та обов'язкові платежі;
) безоплатні надходження.
В умовах переходу до ри...
