повноту і об'єктивність, дозволяє слідчому пізнати особистість у всьому її різноманітті.
Однак, специфіка допиту, як слідчої дії полягає в тому, що допит проводиться в короткий проміжок часу. Ця обставина диктує необхідність суворого відбору психологічних методів для досягнення що стоять перед допитом цілей.
Одним з таких методів є спостереження. Це спеціально організоване, систематичне, навмисне і цілеспрямоване сприйняття особистості з метою вивчення різноманітних проявів її психіки. Спостерігаючи, слідчий вивчає риси характеру і ознаки темпераменту допитуваного, його манери, комунікабельність, реакцію на поставлені питання, зовнішній вигляд, жести. У сучасній юридичній літературі невербальні елементи допиту стали об'єктом підвищеної уваги. [23] Однак робити висновки про особистість в цілому тільки по окремих мімічним показниками помилково. Не слід забувати також про те, що спостережуваний знаходиться в незвичній обстановці. Дані, отримані в результаті спостереження, можуть доповнюватися і коректуватися в процесі подальшого допиту.
Крім спостереження за допитуваним слідчий може вдатися до такого методу, як бесіда, що не припускає строго регламентованого процесуального режиму. У процесі допиту, предмет якого обмежений, бесіда з допитуваним має на меті вільного обміну абстрактній інформацією для встановлення психологічного контакту. У бесіді з'ясовуються демографічні дані про особу, рівень розвитку, ставлення до фактів, що становлять інтерес для розслідування, визначається світогляд, розуміння моральних і етичних норм, антигромадські погляди, вольові якості особистості, стан органів почуттів, психіки, пам'яті та інші відомості про особу. Бесіда дає можливість отримати відомості безпосередньо від їх власників, впливати на повноту інформації, уточнювати і коректувати окремі обставини.
Залежно від віку допитуваного, спрямованість виявлення названих даних буде різною. Так, в бесіді з неповнолітнім, слідчий з'ясовує його здатність до конкретного сприйняття, фантазування й їх роль у формуванні його свідчень. Встановлення навіть небагатьох психологічних характеристик сприятиме виробленню найбільш ефективної тактичної лінії і правильній оцінці показань, допоможе виявити нашарування у свідченнях, які виникли під впливом страху, сильного емоційного збудження і не несуть в собі об'єктивної інформації про подію злочину. [24]
Хороші результати дає бесіда, проведена після допиту. Допитуваний стає більш відвертим і в ході бесіди можна встановити будь-які деталі, особливості сприйнятого ним раніше обставини.
Для вивчення психічних особливостей допитуваного може бути використаний також метод узагальнення незалежних характеристик, який полягає в узагальненні можливо більшого числа відомостей про досліджуваної особистості, отриманих від осіб, які з нею спілкувалися, спостерігали її в різний час і за здійсненні різноманітних видів діяльності.
Даний метод може проявлятися в трьох формах: отримання відомостей про особистості шляхом запитів, з показань інших осіб, оперативним шляхом.
Відомості, отримані в результаті застосування методу незалежних характеристик, маючи тільки ориентирующее значення, повинні бути зіставлені слідчим з безпосереднім спостереженням і критично оцінені.
Поряд з названими методами вивчення особистості можливо і за допомогою такого психологічного методу, як аналіз результатів діяльності. Так, наприклад, аналіз слідів злочину дозволяє зробити висновок про психічні якостях особистості злочинця (цинічний, холоднокровний, садист). Багато чого можна витягти і з аналізу документів.
Застосування зазначених методів сприяє встановленню психологічного контакту, визначенню тактичних прийомів допиту і найбільш ефективного психологічного впливу, а також правильній оцінці отриманої інформації.
У процесі допиту в за ності від його психічної напруженості характер психічних проявів може бути різним. Тому важливо встановити, які з подразників спонукають особу до дачі свідчень, а які, навпаки, дію негативно. І.А.Матусевіч відзначає, що якщо враховувати психічні особливості особистості, можна передбачати, як буде вести себе індивідуум в такій ситуації, як допит, як буде реагувати на питання і які тактичні прийоми слід застосувати в процесі допиту. [25]
У зв'язку з цим відомий інтерес для теорії і практики допиту набуває співвідношення спостереження за допитуваним і обрання тактики допиту. Гнучкість і різноманітність останньої значною мірою визначається спостереженням за допитуваним та експрес-оцінкою проявів його зовнішнього і внутрішнього стану. Зміни в поведінці допитуваного (грубість, ввічливість, конфліктність, догідливість), його настрої (веселий, сумний), його зовнішності, міміці, пантоміма (зблід, гримаса переляку, гнів, подив, затремтіли руки) дозволять слідчому робити певні висновки і перебудовувати тактику допиту. Як зазначає Г. Г. Доспулов, таке управління досяг...