праці та спорту розроблена ціла система реабілітації (відновлення) здоров'я і працездатності практично здорових людей. Вона включає в себе наступний комплекс заходів:
раціональний режим праці і відпочинку, в основі якого лежить оптимізація рухової і психічної активності;
раціональне, збалансоване харчування;
використання природних чинників для оздоровлення і загартовування;
застосування фізіотерапевтичних засобів оздоровлення;
психологічні методи підвищення стійкості і працездатності організму.
Психоемоційний стрес.
У країнах Східної Європи та Росії, які проводять соціально - економічні реформи, спостерігається драматична медико - соціальна ситуація: зростає смертність дорослого населення і новонароджених, знижується народжуваність. Катастрофічно зросла злочинність. Збільшився травматизм і самогубства. Зростає алкоголізм і наркоманія. Ці та багато інших кричущі соціальні явища в значній мірі породжені психоемоційним стресом, що торкнулася всі верстви суспільства. Емоційний стрес як психоемоційний стан розвивається у людини в результаті безперервних негативних емоцій, виникають у конфліктних поведінкових, особливо соціальних, ситуаціях при неможливості або тривалому скруті у задоволенні насущних соціальних або біологічних потреб. Емоційний стрес є глобальною загальнолюдської проблемою, яка не має національних і державних кордонів. Існує безліч типових загальнолюдських причин розвитку стресу: зрослий темп життя, надлишок інформації, дефіцит часу, зниження фізичної активності, монотонія, урбанізація, неадекватне харчування.
Поряд з цим, гострі конфлікти в країнах радикальних соціально - економічних реформ викликані:
- незадоволеністю соціально - економічними реформами. Прийняті в країні закони далеко не досконалі. Багато хто з них породжують правової та економічний свавілля. Бурхливі політичні пристрасті часто не спрямовані на покращення життя народу. Несвоєчасно виплачується заробітна плата. Відбувається різке соціально - економічне розшарування суспільства на багатих і бідних людей. Падає виробництво. Багато людей відчувають величезні матеріальні проблеми, опинившись перед загрозою безробіття за межею бідності. Навіть добре оплачувані в минулому фахівці - професіонали, праця яких не втратив актуальності, опинилися на межі виживання. Як наслідок, більшість людей відчувають невпевненість у майбутньому, безвихідь, апатію, розчарування і роздратування. Стрес посилює багатоголосся часто безвідповідальних політичних декларацій. Люди відчувають себе обдуреними, відчувають гірке розчарування і душевне сум'яття. p> Зростанням збройних конфліктів, які породили божевільні страждання: загибель і каліцтва співвітчизників, трагедії втрати близьких, сльози і горе людей, безталання біженців, що втратили дах і засоби до існування, екстремальні психоемоційні навантаження і хвороби, покалічене дитинство.
Різким зростанням злочинності. Криміналізація суспільства, бандитизм породили загальний страх за життя і безпеку, люди відчувають себе безпорадними на тлі розгулу злочинності та бездіяльності правоохоронних органів. Особлива тривога з'являється за життя дітей. Багато громадян стали жертвами шахрайської діяльності фінансово - комерційних структур, що, звичайно, не могло не додати пристрастей і емоцій. Соціальної дезорієнтації людей, особливо похилого віку, які втратили усталені ідеали, ошуканих в надіях і втратили накопичення, відкладені на В«чорний деньВ».
Духовної деградацією суспільства. Засоби масової інформації пропагують насильство, агресію, жорстокість, розгул цинізму і вседозволеність, псевдоеротіку і секс. Стало нормою неповагу до особистості та життя, грубість і хамство. В результаті - втрата духовної В«ниткиВ» моральності, зниження моралі та культури людських взаємовідносин, прояв жорстокості, вандалізм. Екологічними, виробничими та транспортними катастрофами. Число їх все більше зростає через нераціональну політичної, господарської та економічної діяльності. Неадекватністю сучасного виробництва фізіологічним можливостям людини. Багато факторів ризику створюють психоемоційне напруження, обумовлені технократичним розвитком суспільства, коли вся увага приділена розвитку техніки, а людина залишився без необхідного захисту. В умовах сучасного виробництва і всі зростаючих стресових навантажень більша частина людства працює на знос, розтрачуючи свій дорогоцінний дар природи - здоров'я. Вже більше половини молодих людей на сучасних виробництвах відчувають стрес, що супроводжується змінами фізіологічних функцій. На сучасних технічних пристроях, як правило, відсутні системи контролю за станом провідних фізіологічних показників працюючих на них операторів. У результаті людина безконтрольно піддається психоемоційним напруженням, які, повторюючись день у день, призводять до невиліковних захворювань. Особливо схильні до стресу міське населення. [7] <...