Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Контрольные работы » Фінансова діяльність міських дум в 1917 р.: проблеми, досягнення, особливості

Реферат Фінансова діяльність міських дум в 1917 р.: проблеми, досягнення, особливості





До листопада 1917 Серпуховская міська управа що не прийняла від районного продовольчого комітету функції постачання і розподілу продуктів серед населення. Однак ситуація була катастрофічною. Населенню загрожував голод, так як селяни відмовлялися продавати хліб за твердими цінами. Вихід у Серпуховской управі знайшли з допомогою найбільшого текстильного підприємства - фабрики М.М. Коншина, яка надала мануфактуру для обміну її на борошно. Управа спробувала самостійно організувати обмін з Таврійської губернією, але втрутився Московський губернський продовольчий комітет, який знайшов у цій ініціативі підрив продовольчої монополії та твердих цін, тому від вигідної угоди довелося відмовитися. p align="justify"> У листопаді 1917 р. загострилася продовольча проблема, і в котельнич. Місцеві продовольчі органи практично не діяли. Зазначалося, що за твердими цінами хліб не купити, а для того, щоб примусово відбирати продовольство у селян, потрібна примусова сила, якої не було. 1 грудня було скликано загальні збори мешканців м. Котельнича, на якому було вирішено відмовитися від твердих цін, купувати борошно за вільним цінами в обмін на мануфактуру. Для закупівель продуктів місто вирішило, організувати позику у городян, В«скільки дадутьВ», під 7% відсотків річних. Наприкінці жовтня 1917 Вятская міська дума обговорювала питання про закриття місцевого ринку, заборону вільного продажу хліба. Товариш голови губернської продовольчої управи Н.І. Євсєєв зазначив, що якщо ринок не закрити, то всі скуплять ходаки і підвищать ціни, спроби місцевої влади перешкодити вивезенню продуктів приведуть до збройного зіткнення з торбешниками. Муніципалітет прийняв рішення В«в найближчому майбутньому закрити хлібний ринокВ». p align="justify"> У вересні 1917 р. ситуація з продовольством у Тулі різко погіршилася. Надходження борошна від губпродкома не перевищувало половини від потреби міста, в той час як населення після муніципальних виборів очікувало від соціалістичної думи швидкого вирішення продовольчих утруднень. Дума, що мала лише повноваження розподілу, але не заготівлі хліба, не могла задовольнити потреби городян, у зв'язку з чим її популярність в місті швидко зійшла нанівець. Як відзначали в газетах, тульська міська управа В«... буквально осаджувалася обивателями, які вимагали хліба. У повітрі так і висіли крики: В«Хліба, хліба! ..., Вигукували:В« Список № 3, давай хліба В»...В» 463 . 10 жовтня завідувач розподільним відділом есер В.Ф. Панченко змушений був піти на незаконний крок і відчепив для потреб Тули 9 вагонів з борошном від проходить складу, після чого подав у. відставку і виступив з різко критикою продовольчої монополії Тимчасового Уряду: В«... Якщо ж держава не виконує свого зобов'язання і не постачає населення хлібом за нормою, воно не має права вимагати і від населення виконання зобов'язань, тобто не має права вводити хлібну монополію В». В.Ф. Панченко вважав, що В«... хлібна монополія, утруднюючий ввезення хліба, сприяє підняттю цін, штовхає населення на беззаконня ...В». Тульська міська дума визнала дії завідувача розподільним відділом В«вимушенимиВ» і прийняла його відставку.

Для стабілізації становища дума прийняла рішення стати контрагентом губпродкома і зайнятися покупкою монополізованих продуктів, залучити до закупівлі немонополізованих продуктів представників торгово-промислового класу, при необхідності скоротити поек населення, для подолання черг управі була надана можливість муніципалізації хлібопекарень, місто звертався до Міністерства продовольства з проханням виділити Тулу в самостійну продовольчу одиницю 465 . Для знищення В«хвостівВ» городянам було запропоновано об'єднуватися в артілі по установах, де вони працюють, або по кварталах або в рамках великих будинків, обрати своїх представників, які і повинні були займатися розподілом продовольства в рамках артілі. К 31 жовтня була спішно організовано до 300 артілей.

У листопаді 1917 р. член тульської міської управи А.П. Валиків констатував ще більше погіршення ситуації з продовольством і запропонував думі звернутися до Комітету народної боротьби сконтрреволюціей з проханням надати продотделу управи, і губпродкому В«... достатню кількість збройної сили як для примусового відчуження хліба, так само і для усунення перешкод з боку порушеної селянського населення-до вивезення хліба з поміщицьких економіїВ». Меншовики-оборонці та представники торгово-промислового союзу, що склали більшість зборів, підтримали пропозицію А.П. Баликова, дума затвердила його, а великий торговець І.М. Пропін навіть пообіцяв управі, у разі, якщо місту буде надана збройна сила і право самостійних закупівель, доставити в Тулу 500 тис. пудів борошна 47 . Виділених губпродкома кількох солдатів було мало, т...


Назад | сторінка 6 з 7 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Контроль якості пресованих дріжджів, борошна і хліба
  • Реферат на тему: Становлення і розвиток кримінального права в РРФСР жовтня 1917-1922 р
  • Реферат на тему: Технологія продажу хліба
  • Реферат на тему: Виробництво здобного хліба з борошна 1-го сорту в господарстві ТОВ "Аг ...
  • Реферат на тему: Аналіз ринку хліба та хлібобулочних виробів