Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Розвиток фонетичного ладу англійської мови

Реферат Розвиток фонетичного ладу англійської мови





глийский період, розвинувшись потім в [u]:

mycel> much

blyscan> blushen

Пізніше це [u]> [О›], звідки сучасні much і blush, що з'явилися із західних діалектів. У деяких випадках в сучасній орфографії збереглася одна форма, а у вимові - Інша. Так, у слова bury [beri]

монофтонгізація. Всі древнеанглийские дифтонги піддалися монофтонгізація до початку среднеанглийского періоду.

У 9 ст. [Ie]> [y]: cnieht> cnyht, scieppan> scyppan

[ie:]> [y:]: hieran> hyran, geliefan> Gelyfan

У 10 ст. новоутворені голосні [y] і [y:] делабіалізовалісь в [i] і [i:].

У 11-12 ст. [О•a]> Г¦> a: eal (l)> Г†ll> all; wearm> wГ¦rm> warm

[eo]> [e] heorte> herte; steоrra> sterra

[Оµa:]> [Оµ:] gД“ar> Yer (yeer); brД“ad> bred;

[eo:]> [e:] dД“op> deep; dД“or> deer

Слід зазначити, що в среднеанглийский період довгий відкрите [Оµ:] зазвичай позначалося буквою е або буквосполучення її .

Подовження голосних при випаданні подальшого приголосного. Короткі голосні подовжуються в результаті випадання одного з приголосних n, m.

finf> fД«f, uns> Е«s, gans> gons> gЕЌs, anГѕar> onГѕar> ЕЌГѕer

Це специфіка давньоанглійської мови в його ранньому періоді (До 7 в.), А також фризького і частково давньосаксонських мов. (Див. про це також ингвеонских випадання носових в розділі В«ПриголосніВ»).

Випадання ж приголосного h викликало стяженіе оточуючих його приголосних в один довгий звук (Див. В«СтяженіеВ»). p> Звуження голосних перед носовою згодним. При звуженні голосні середнього підйому звужуються у гласні верхнього підйому, а голосні нижнього підйому наближаються до гласним середнього підйому під впливом подальшого носового приголосного n або m.

У 7-8 ст. голосні середнього підйому звужуються до відповідних голосні верхнього підйому:

[e] <[i] Lat pensare> OE pinsian, Lat niman> OE neman

[o]> [u] Lat monachus> OE munuc, Lat pondo> OE pund

Голосні нижнього підйому стають боле вузькими, залишаючись в межах нижнього ряду: [a] <[Й”] mann> monn.

Перехід [ a ] <[ Й”] є одним з найдавніших звукових змін, він відзначений також і під фризькою мовою. У 9 в. він отримує найбільше поширення, а в 10 ст сходить нанівець, тобто [Ж†], позиційний варіант [а] перед носовою зникає, знову перетворюючись на [а]. Таким чином, mann> monn> mann; land> lond> land.

У західних діалектах, Oднако, гласний про перед носовою зберігається протягом ср-англ. періоду. Якщо за гласним [а]> [Й”] слід заднеязичний [Е‹], то голосний [Й”] зберігається і в даний час: OE lang NE long; OE sang> ME song> NE song; OE strang> ME strong> NE strong

Голосний [a:] <[o:] : mДЃno> mЕЌna; nДЃmun> nЕЌmon.

Зміни в системі голосних в среднеанглийский період

Освіта нейтральних голосних в ненаголошеній позиції. Редукція ненаголошених голосних - істотне фонетичне явище, яке вплинув розвиток граматичного будови англійської мови і є характерною ознакою среднеанглийского періоду на відміну від давньоанглійського.

Випадки ослаблення ненаголошених голосних в кінцевих складах спостерігаються вже в ін-англ. період. Доказом тому є нестійке написання, наприклад, закінчень множини минулого часу дієслів (-On,-an.-Un). У 12-13 вв. цей процес посилюється, всі голосні [a. o, e. u]> [Й™] в нулі вом складі. З 12 в. у написанні цих складів з'являється буква е.

У результаті відбулися зміни різних морфологічних елементів. Так, наприклад, були порушені закінчення множини іменників (-as>-Es; an> en;-a>-e), закінчення інфінітива (-an>-en), множини дієслів теперішнього (-aГ°>-eth) і минулого часу (-on> -en).

Цей процес скорочення, або редукції голосних в ненаголошених слогах призвів до повного вирівнювання відмінкових форм і ряду особистих закінчень дієслова.

Процес розвитку нейтральних голосних мав два наслідки: а) зміна ритму мови, б) повне відпадання слабоударних закінчень. При цьому відпадати стало не тільки закінчення-е, але і закінчення, в яких голосний був захищений наступним носовою згодним [m] або [n].

Всі кінцеві [m]> [n] в 12 ст., а з кінця 13 в. кінцеве [n] починає відпадати, що мало важливе значення для розвитку англійської морфології.

У 14-15 ст. завершився другий процес відпадання слабоударного [ЖЏ], изображавшегося на письмі літерою е . Таким чином, замість goode стали вимовляти good і т.д.

Фактично перестали існувати відмінки іменників, за винятком родового відмінка; прикметни...


Назад | сторінка 6 з 10 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Правопис ненаголошених голосних у корені слова
  • Реферат на тему: Голосні і приголосні звуки старослов'янської мови
  • Реферат на тему: Голосні фонеми у німецькій та білоруською язикахЯЗИКАХ
  • Реферат на тему: Урок-узагальнення за темою «Чергування голосних о / а в корінні з чергуванн ...
  • Реферат на тему: Розрахунок машинного часу на підйом насосно-компресорної труби при різних ш ...