а прихильників скандинавської версії - згадка про покликання князів-варягів, в правдивості якого норманістів не сумнівалися: В«... вони не казали все, що буває цікаво для потомства; але, на щастя, не вимишляли, і достовірність з літописців іноземних згодні з ними. В», [5] нами розглянута в попередньому розділі, і її недоліки вказані. Спробуємо ж з'ясувати, наскільки виправданими виглядають інші аргументи, яких дотримувалися наші ідейні противники.
Відомо, як сильно норманісти упирали на дніпровські пороги, що згадуються Костянтин Багрянородний, призводить їх назви у двох видах: російською - Ульворсі, Галандрі, Айфар, Варуфорос, Леанті і Струвун; і слов'янському - Островуніпраг, Сова, Вулніпраг, Веруці, Напрезі. Крім того, один з порогів іменувався - Есупі, в обох варіантах. Чимало сил витрачено представниками скандинавської школи, щоб російські (Передбачувані скандинавські) назви пояснити за допомогою северогерманских мов і діалектів, а при недостачі таких у хід йшли і інші, аж до кельтських. Зокрема Ульворсі транскріпіровалось в Хольмворсі, нібито через того, що греки втратили М перед В. Далі не представлялося скрутним вивести походження: Хольм у шведському, датською та інших мовах означає В«ОстрівВ», а друга половина назви нагадує Worth або Warothe, англо-саксонські позначення крутого берега, втім, підходило і Fors (Поріг). Але почему не тлумачити від схожих слов'янських слів, або не прийняти версію про те, що Ульворсі, це спотворене Вулніпраг, а не Островуніпраг. Найцікавіше ж відбувається з поясненням загального іменування - Есупі (причому Костянтин пояснює сам, що це означає В«не спиВ»), норманістів знайшли в німецьких говірками цілком підходяще - ne suefe, що означає те ж саме. Подібна картина і з тлумаченнями імен всіх порогів, не може бути сумніву в тому, що вінценосний історик кілька спотворив їх, це неминуче в устах чужинця (та й нам самим південнослов'янські слова часом здаються дивними). Однак чому норманісти, які вважали Русь прийшлим племенем, намагаються довести, що слов'янські географічні назви були цими самими варягами переведені. Подібного не спостерігалося ні раніше, ні зараз. Знову оселився народ приймає старі назви, кілька пристосовуючи їх до свого вимовою (Виключення надзвичайно рідкісні і носять одиничний характер) або ж дає власні. Ми ж не намагаємося переводити назва великої річки, на берегах якої живемо, іменуємо її Волгою, знехтувавши тюркський Ітіль. Гори у нас Жигулі, як і звали їх народи жили тут раніше, та і найбільший місто США ми спокійно називаємо Нью-Йорк - не намагаючись переводити навіть очевидне перше слово. p> Норманістів багато спиралися на договори Олега та Ігоря для підтвердження своєї теорії. Дійсно, немає ніяких серйозних підстав сумніватися в їх достовірності - це майже єдині документальні джерела, занесені на перші сторінки нашої літописі. І їх зміст багато в чому суперечить тим легендарним розповідям, якими вони обставлені. p> Втім, початок Олегового договору...
