p align="justify"> Соціальна психологія в такій структурі починається в тому місці, де починають аналізувати ці ж соціальні зв'язки. При послідовному проведенні та вивченні ідей, які сформульовані відомими психологами-дослідниками Л.С. Виготським, С.Л. Рубінштейном, О.М. Леонтьєвим, такий підхід у цій ситуації просто неправомірне. Всі розділи психологічної науки розглядають особистість як дану у вихідному положенні в системі соціальних зв'язків і відносин, детерміновану потім ними, і притому виступаючу саме в якості активного суб'єкта діяльності. p align="justify"> Власне такі соціально-психологічні проблеми особистості і починають вирішуватися на цій основі.
Специфіка соціально-психологічної проблематики особистості
Отже, який же коло можливостей може розкриватися перед соціальною психологією в цій найширшої сфері? Відповідь на це питання досить жваво обговорюється в спеціалізованій літературі. У роботах Б.Д. Паригін модель особистості, яка має зайняти, та й займає місце в системі соціальної психології, передбачає з'єднання наступних двох підходів: соціологічного і общепсихологического. Хоч сама ця ідея не викликає будь-яких заперечень з боку опонентів, опис кожного з синтезованих підходів представляється в досить спірному образі. Так, соціологічний підхід характеризується таким чином, що в ньому особистість розглядається безпосередньо як об'єкт соціальних відносин; общепсихологический підхід - тим випадком, що тут акцент зроблений лише "на загальних механізмах психічної діяльності індивіда". Завдання соціальної психології - "розкрити всю структурну складність особистості, яка є одночасно як об'єктом, так і суб'єктом суспільних відносин ...". Навряд чи і соціолог, і психолог зможуть погодитися з таким розчленуванням завдань: у більшості варіантів суперечок як в соціології, так і в загальній психології приймають тезу про те, що людина виступає одночасно і як об'єкт, і як суб'єкт історичного процесу; ця ідея не може бути втілена тільки лише в соціально-психологічному підході до особистості, і ніяк не може бути спростована. По відношенню до соціології та психології, які приймають ідею соціальної детермінації індивіда, це твердження абсолютно не застосовується. p align="justify"> Зокрема, виражається заперечення в аналізі тієї моделі особистості, яка запропонована в загальній психології. Це наголошується, коли общепсихологический підхід "обмежується, як правило, інтеграцією лише біосоматіческіх і психофізіологічних параметрів структури особистості". p align="justify"> Соціально-психологічний підхід у цьому випадку "характеризується накладенням один на одного біосоматіческой та соціальної програми".
Як вже зазначалося раніше, традиція культурно-історичної обумовленості людської психіки, яка закладена ще психологом Л.С. Виготським, спрямована прямо протилежно цьому твердженню: не тільки особистість, а й окремі конкретні псих...