начає повне, вичерпне знання про всю дійсності, яке практично недосяжно і виступає лише як мета наукового пізнання
Антитеза- (Філософський словник/під ред.І.Т. Фролова - 6-е перероб. і доп. - М.: Политиздат, 1991. - С.15)
перехід в протилежність, заперечення (входить до складу схеми діалектичного розвитку) /Td>
Антропологизм - ( Спиркин А.Г. Філософія: підручник. - М.: Гардаріки, 1999. - С.431)
(грец. anthropos - людина), філософська концепція, представники якої вбачають в понятті людини основну світоглядну категорію, більш важливу, ніж поняття матерії і свідомості, виходячи з якої тільки й можна розробити уявлення про природу, суспільстві, мисленні. /Td>
Діалектика -
(грец. dialegomai - веду бесіду, міркую), наука про найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства і мислення, теорія і метод пізнання явищ дійсності в їх розвитку, самодвижении, що викликається внутрішніми протиріччями. /Td>
Об'єкт - ( Лебедєв С.А. Філософія науки: Словник основних термінів - М.: Академічний проект, 2004. - 320с)
(від лат. objectum - предмет), філософська категорія, що виражає те, що протистоїть суб'єкту в його предметно-практичної та пізнавальної діяльності. У Як об'єкт може виступати і сам суб'єкт. /Td>
Тріада - ( Лебедєв С.А. Філософія науки: Словник основних термінів - М.: Академічний проект, 2004. - 320с)
(від грец. Trias - рід. triados - трійця), філософський термін, що означає троїстий ритм руху буття і мислення. У німецькій класичній філософії (особливо у Гегеля) стає основною схемою діалектичного розвитку: теза (вихідний момент), антитеза (перехід на противагу, заперечення), синтез протилежностей в новій єдності (зняття, заперечення заперечення). /Td>
Ідеалізм - ( За заг. ред. Блауберзі І.В., Пантина І.К. Короткий словник з філософії - М.: Политиздат, 1982. - 100с)
протилежна матеріалізму філософська орієнтація, яка виходить з первинності духу, свідомості і розглядає матерію, природу як щось вторинне, похідне. /Td>
Самосвідомість - ( Золкін А.Л. Філософія: підручник для студ. вузів - М.: ЮНИТИ, 2005 - с.182)
свідомість і оцінка людиною самого себе як суб'єкта практичної і пізнавальної діяльності, як особистості
Синтез-( Спиркин А.Г. Філософія: підручник. - М.: Гардарики, 1999. - С.435)
з'єднання різних елементів, сторін предмета в єдине ціле (систему), яке здійснюється як в практичній діяльності, так і в процесі пізнання
...