створюється в значно меншому, а модель атома - у збільшеному масштабі.  Модельний експеримент застосовується тоді, коли безпосереднє вивчення об'єкта пізнання ускладнене або неможливе.  У експерименті використовуються багато інших методів: спостереження, вимірювання, порівняння, зміна умов та ін  
 До теоретичних методів наукового пізнання відносяться: ідеалізація, формалізація, абстрагування, аналіз, синтез, аналогія, індукція, дедукція та ін Ідеалізація, наприклад, полягає в уявному або предметному створенні зразка об'єкта пізнання, найбільш можливої вЂ‹вЂ‹копії досконалого і бажаного знання і відбиваного їм об'єкта. Найбільш поширеними идеализациями є мисленнєво-теоретичні образи (моделі) досконалої людини або гармонійного суспільства. 
  Формалізація передбачає створення моделі об'єкта пізнання за допомогою штучних мов або форм логічного мислення.  Абстрагування являє тимчасове відволікання в процесі пізнання від тих властивостей і елементів змісту об'єкта дослідження, які на даний момент не становлять цілі пізнання.  Найбільшою абстракцією володіють загальні поняття.  Вони універсальні, мають в основному філософсько-світоглядний характер, відображають найважливіші і гранично широкі властивості і зв'язку буття.  Такі поняття, як В«буттяВ», В«матеріальнеВ», В«ІдеальнеВ», В«зв'язокВ», В«змінаВ», В«спокійВ» та інші є загальними, але найбільш В«біднимиВ» за змістом. 
  У міру конкретизації понять їх зміст збагачується, що створює можливості індивідуалізації та типізації об'єктів, які відображаються даними поняттями.  Ідеалізація і формалізація можуть розглядатися різновидами абстрагування.  Аналогія, індукція і дедукція - методи переважно формально-логічного пізнання.  Існує багато інших методів науково-теоретичного пізнання.  Вони застосовуються вибірково, повинні відповідати об'єкту і мети дослідження, ними повинен володіти суб'єкт пізнання.  Всякі методи наукового пізнання співвідносяться з можливістю перевірки знань, які видобуваються з використанням тих чи інших методів, а також з основними формами наукового пізнання. 
  Форма наукового пізнання - самостійний вираз пізнавального циклу та його результатів на різних стадіях і етапах дослідження.  Типовою схемою дослідження виступає: 
				
				
				
				
			  а) виявлення будь-яких невідповідностей у функціонуванні об'єктів і процесів дійсності з існуючими науковими знаннями чи необхідність спеціального вивчення знову створюваних явищ культури, нових елементів буття.  Формулюються мета і завдання дослідження, розробляється методика і вибираються методи, аналізується наявна матеріальна і теоретична база; 
  б) розробляються можливі варіанти проведення дослідження і егo очікувані результати; 
  в) проведення самого дослідження на емпіричному і теоретичному (раціональному) рівнях; 
  г) закріплення результатів дослідження та їх вираження в знакових системах. 
  Кожному з цих умовно виділених етапів відповідають свої форми н...