4]. Ю. Б. Гіппенрейтер розглядає сенс життя В«як процес, спрямований на повну інтеграцію і координацію мотиваційної сфери особистості В». p> Для С. Л. Рубінштейна сенс людського життя - бути джерелом світла і тепла для інших людей, бути перетворювачем життя, викорчовувати з неї всяку скверну і безперервно вдосконалювати життя [3]. Б. С. Братусь розмірковує про сенс життя як про нагальну потребу, яка грунтується на фундаментальному протиріччі між обмеженістю (смертністю) індивідуального буття і універсальністю родової сутності людини. [1]
У теорії В. Франкла поняття сенсу життя займає центральне місце. Прагнення до пошуку та реалізації людиною сенсу життя В. Франкл розглядає як вроджену мотиваційну тенденцію, властиву всім людям і є основним двигуном поведінки і розвитку особистості. Відсутність сенсу виступає причиною багатьох психічних захворювань, у тому числі специфічних В«ноогенного неврозівВ», і різних видів відхиляється. Хоча сенс життя кожної людини унікальний, існують і смислові універсалії - цінності, що представляють собою узагальнені типові смисли [5]. За В. Франкл, людина не може позбутися сенсу життя ні за яких обставин, сенс життя завжди може бути знайдений. В. Франкл вважає, що людина може знайти сенс життя трьома шляхами: 1) у справі, спрямованому на досягнення соціально-значущих цілей, 2) в переживанні гуманістичних цінностей, 3) зайнявши певну позицію по відношенню до обставинам свого життя. Безсумнівно, смисли вкорінені в бутті, вони існують в об'єктивній дійсності, але реалізація об'єктивно існуючого онтологічного сенсу завжди особистісний. Як вказує Д. А. Леонтьєв, те, що надає життю сенс, може лежати і в майбутньому (мети), і в сьогоденні (відчуття повноти і насиченості життя), і минулого (Задоволеність підсумками прожитого життя). Разом з тим це питання не пізнання, а визнання, людина не винаходить або інтелектуально конструює сенс свого життя, а знаходить його допомогою конкретних дій [2]. p> Таким чином, характеризуючи сенс життя, дослідники виділяють його позитивне вплив на життя людини і становлення його особистості. В. Е. Чудновський визначає два значення сенсу життя як психологічного феномена: 1) суть, головне, основне в даному предметі, явищі, 2) особистісна значимість для людини цієї суті, цього головного, основного. Феномен сенсу життя включає в себе обидва ці значення, причому суть, головне домінує над не головною, другорядним [4]. Але визначення смисложиттєвий В«домінантиВ» - лише один аспект процесу пошуку сенсу життя. Дуже важливо встановити, наскільки дана домінанта В«продуктивнаВ», якою мірою вона сприяє позитивному розвитку особистості. У цьому зв'язку доцільно мати на увазі адекватність сенсу життя як одну з основних його характеристик. У зв'язку з цим В. Е. Чудновским виділені дві ознаки адекватності сенсу життя:
пЃ¬ В«реалістичністьВ» сенсу життя, тобто відповідність сенсу життя, з одного боку, готівковим, об'єктивним умовам, необхідним для його реалізації, з іншого - індивідуальним можливостям людини;
пЃ¬ В«конструктивністьВ» сенсу життя, тобто ступінь його позитивного (або негативного) впливу на процес становлення особистості та успішність діяльності людини.
В. Франкл дав дуже детальну характеристику даної потреби людини. За його думку, пошук цілі свого існування властивий думаючим людям, що забезпечив до того ж всі свої базові потреби. Смисложиттєві орієнтації кожного людини - це набір свойс ничих тільки даної особистості цінностей і цілей, які вона вибрала як основоположні свого існування. Особливість даної потреби полягає в унікальності її розуміння кожною людиною, а, отже, неможливо визначити готові кліше найбільш успішних цілей існування, що і створює труднощі їх вивчення і розвитку. Найбільш ж гостро проблема визначення свого місця в соціумі, розуміння того, заради чого варто жити, варто перед випускниками шкіл. В. Франкл вказував на той факт, що екзистенційна фрустрація - феномен втрати сенсу життя і розвитку в цій зв'язку особливого виду депресивного стану - властивий в основному В«думаючоїВ» молоді. Про актуальність проблеми пошуку сенсу життя в ранньому юнацькому віці говорять і багато вітчизняних психологи. Наприклад, Л. І. Божович стверджує, що вибір подальшого життєвого шляху, самовизначення стають для старшокласників тим мотиваційним центром, який визначає їх діяльність, поведінку і їх ставлення до оточуючих [2; 5]. br/>
2.2. Дослідження смисложиттєвих орієнтацій людини в період ранньої дорослості
У дослідженні нами був використаний тест смисложиттєвих орієнтацій. Тест смисложиттєвих орієнтацій (СЖО) є адаптованою версією тесту "Сенс в житті" Джеймса Крамб і Леонарда Махоліка. Це методика, розроблена для визначення особливостей життєвих установок людини. Адаптація тесту свідомості життя російською мовою була вперше виконана К. Муздибаевим. Інша російськомовна версія тесту свідомості життя була розроблена і адаптована А. Д. Леонтьєвим в 1986...