один з моменту затримання, крім випадків, коли підозрюваний є неповнолітнім.
Якщо затриманий є громадянином іншої держави, то у зазначений термін повідомляється посольство, консульство або інше представництво цієї держави, а також прокурор, який здійснює нагляд за слідством і дізнанням.
Протокол затримання підписується слідчим і затриманим особою, а у справах дізнання - дізнавачем і затверджується начальником органу дізнання або його першим заступником. Протягом 48 годин з моменту отримання повідомлення про здійснене затримання прокурор має право санкціонувати арешт цієї особи або звільнити затриманого з-під варти. У разі звільнення затриманого в інтересах розслідування до нього можуть бути застосовані інші види запобіжних заходів, не пов'язані з позбавленням волі.
При складанні протоколу затримання участь понятих не передбачено (п. 2 ч. 3 ст. 233 КПК РК), однак у випадку, якщо проводиться особистий обшук і є підозри, що при затриманому можуть бути веші, документи або предмети, що можуть мати доказове значення для справи, необхідно запросити понятих або використовувати технічні засоби фіксації (фотографування, аудіозапис, відеозапис).
З складанням протоколу затримання особа, підозрювана у вчиненні злочину, ставиться в положення підозрюваного. Тим самим воно набуває права і несе обов'язки учасника кримінального процесу (ст. 68 КПК РК).
Порядок і умови утримання під вартою підозрюваних передбачений Законом РК «Про порядок і умови утримання під вартою підозрюваних і звинувачених у вчиненні злочинів» від 30 березня 1999
Особи, затримані за підозрою у вчиненні злочину, мають право:
- клопотати про запрошення захисника з моменту затримання;
- знати, в чому вони підозрюються;
- вимагати перевірки прокурором правомірності їх затримання;
- оскаржити дії дізнавача, органу дізнання або прокурора;
- давати пояснення і заявляти клопотання або відмовитися віддачі показань.
Протягом 24 годин з моменту затримання підозрюваний може мати побачення з захисником наодинці і конфіденційно до першого його допиту.
Підозрюваний може бути звільнений з-під варти за наявності таких підстав, якщо:
a) не підтвердилася причетність затриманого до злочину;
b) відсутня необхідність застосування до затриманого запобіжного заходу - арешт ;) минув встановлений законом строк затримання.
Звільнення затриманого провадиться з підстав, зазначених у ст. 136 КПК РК, начальником місця тримання затриманих (ІТТ) за мотивованою постановою дізнавача, слідчого або прокурора, причому негайно.
3. Види запобіжних заходів
Чинний кримінально-процесуальний закон (ст. 140 КПК РК) містить наступний вичерпний перелік запобіжних заходів:
. підписка про невиїзд і належній поведінці;
. особисте поручительство;
. передача військовослужбовця під спостереження командування військової частини;
. віддача неповнолітнього під нагляд;
. заставу;
. домашній арешт;...