апруженою внутрішньою динамікою. У ній можуть широко використовуватися різні допоміжні засоби (плівка, фотографії, карти, малюнки, схеми і т. п.), але, звичайно, тільки в якості компонентів, що доповнюють словесну аргументацію. Зростаюча поширеність жанру бесіди-дискусії цілком закономірна, бо дискусія - це процес живої думки, що припускає її народження, розвиток і рух до мети, до істини, на очах у глядача. Зіткнення різних думок, аргументацій включає глядача в процес дослідження, активізуючи інтелектуальну діяльність, долаючи пасивність, характерну при сприйнятті готових істин. Звідси - і високий пізнавальний потенціал жанру. Один з традиційних, стійких жанрів аналітичної публіцистики - це огляд, предметом якого є суспільні події, а метою - відшукання причинно-наслідкових зв'язків, часом прихованих, важковловимих, виявлення їх значення і тенденцій подальшого розвитку. Образотворчі засоби, за допомогою яких на екрані вирішуються настільки складні завдання, вельми різноманітні. «Але оскільки в огляді нерідко простежуються процеси, що розвиваються протягом тривалого відрізка часу, стикаються і зіставляються в системі причинно-наслідкових відносин самі різні факти і явища, то часто стає необхідним використання не тільки оперативного матеріалу інформації, а й історичного, архівного (у тому числі іконографічного) матеріалу, який компонується відповідно до логіки авторської думки »[3, с. 153]. Вважається, що огляд менше багатьох інших жанрів зазнало впливу телевізійної специфіки. Основна тому причина - словесно-логічна, вербальна, структура жанру, яка, по суті, зберігається і на екрані. Крім того, вирішальне значення завжди має фігура оглядача, як би самим жанром висувний на передній план. Одним з поширених аналітичних жанрів є коментар, тобто компетентне, що вимагає спеціальних знань тлумачення якого-небудь актуального суспільно-політичного явища, важливої ??події в культурному або наукового життя, технічного винаходу, спортивного досягнення і т. п. або групи фактів, подій, об'єднаних певними тематичними або хронологічними рамками. Автором коментаря, як правило, є максимально обізнаний в даній конкретній області авторитетний фахівець, який висловлює не тільки свою точку зору, але і висловлює позицію авторів програми в цілому. До того ж коментарю властива періодичність в рамках телевізійної програми; в якості коментатора виступає звичайно постійне коло осіб, які ведуть в програмі дану тему. Коментар локален за матеріалом, він стосується одиничного факту, події, новини, але іноді - являє собою розгляд ланцюга взаємопов'язаних подій. Коментар відноситься до аналітичної публіцистиці тому, що при широкому охопленні подій коментатор, слідуючи своєї головної мети, висвітлює насамперед фактичну сторону подій, простежує зв'язку, що мали місце між ними. Таким чином, основу коментаря як жанру становить відкрита авторська оцінка, аналіз. Підводячи підсумок розгляду специфіки інформаційних та аналітичних жанрів журналістики, слід зазначити, по-перше, що розвиток жанрів тележурналістики - це живий, активний процес. Його специфіка для нашої країни багато в чому визначається традиційної орієнтованістю журналіста на персоніфіковану подачу матеріалу, в той час як канони західної журналістики вимагають чіткого відділення інформації від думки. Отже, прагнення до синтезу інформаційних та аналітичних жанрів дуже типово для вітчизняних ЗМІ. Безсумнівно, великий вплив на еволюцію зазначених жанрів справила як бурхливий розвиток технічних зас...