ксимально відірвалася від народної, в орфографії урядом було потрібно дотримуватися суворі норми, встановлені в стародавні часи. Офіційною мовою був церковнослов'янська до 17-го сторіччя, але, не дивлячись на спробу стандартизації, почату Мелетіусом Смотрицьким в 1620 році, чистота була досягнуто.
Глава 4. Перетворення в російській мові в період нової історії
Сучасна російська мова (стандартний варіант, у російській традиції відомий як літературний) сформувався приблизно на рубежі 17-18 століть. Наступні його зміни були не такі істотні.
В 17 столітті складається російська нація і починає формуватися російська національна мова, закладаються основи російської нації. Російська літературна мова вступає в нову фазу свого розвитку. У ньому посилюється процес концентрації загальнонаціональних елементів.
відбулося розділення цивільного і церковно-слов'янського алфавіту.
.1 Реформа Петра I
За Петра I разом з насадженням західноєвропейської культури і способу життя в російську мову було введено безліч слів голландського та німецького походження, а також деяку кількість французьких, італійських і англійських. Бурхливо розвивалася науково-технічна, військова, морехідна, адміністративна та інша термінологія, що викликало великий приплив в російську мову слів і виразів із західноєвропейських мов. Запозичені слова в основному відносяться до сфер державного управління, військового і особливо військово-морської справи, різних ремесел і наук. Петровська реформа правопису усунула з російської абетки літери зело, пси, ксі, малий і великий юси.
.2 М. Ломоносов і «теорія трьох штилів»
Великий вплив на письмовий російську мову справила діяльність Ломоносова, який написав кілька праць з філології та займався перекладами наукових творів. Ідеї ??про різновиди російської літературної мови, які зараз зазвичай називаються «теорією трьох стилів» (Або «штилів»), були викладені ним у" Роздумах про користь книг церьковних в Російському мовою» 1757. Високий стиль повинен був включати тільки слова старослов'янські і загальні для російської та старослов'янської; середній стиль об'єднував би в собі «вислову, більше в російській мові споживані», «вислову, у високому штилі споживані» і деяке число «низьких слів», проте так, щоб «не опуститися в підлість»; низький стиль, на думку вченого, містив би тільки слова загальні та споконвічно-російські з можливою домішкою просторечий. Ломоносов також написав «Російську граматику», першу книгу такого роду, що описує саме російська (а не старослов'янський) мову. Завдяки В. Ломоносову в російській мові починає оформлятися науковий стиль, раніше не існуючий в російській мові.
.3 «Новий стиль»
До 40-50-м рокам XVIII в. потреба стилістичної регламентації і нормалізації нового російської літературної мови стає все більш відчутною і нагальною.
В 18 і початку 19 ст. набула поширення світська писемність, церковна література поступово відсувалася на задній план і, нарешті, стала долею релігійної обрядовості, а її мова перетворилася на своєрідний церковний жаргон. Зусиллями насамперед Карамзіна відбувається відмова від системи «трьох штилів». Карамзін створює свою стилістичн...
