дготовки та перепідготовки кадрів, а також територіального, галузевого та професійного перерозподілу трудових ресурсів.
Ринок праці як об'єкт управління включає три взаємозалежних елементи: пропозиція, попит і ціну робочої сили. У результаті регулювання їх динаміки відбувається зниження, зростання або стабілізація рівня зайнятості.
Для узгодження всіх пропорцій і сегментів ринку робочої сили необхідна комплексна система регулювання зайнятості. Вона повинна забезпечувати регулювання мезо-та мікропропорцій, а також виконувати маркетингові функції. До них відносяться стратегічне (індикативне) планування, інформаційні маркетингові дослідження попиту на робочу силу та її пропозиції, реклама, стимулювання працевлаштування.
Підводячи підсумок першого розділу курсової роботи ще раз відзначимо, що форми і види зайнятості являють собою організаційно-правові способи та умови використання робочої сили. У рамках кожного виду зайнятості праця людей організується за допомогою різноманітних організаційно-правових форм, що розрізняються нормами регулювання тривалості і режимів робочого дня; регулярністю або стабільністю трудової діяльності; місцем виконання роботи (на підприємствах, на дому), статусом діяльності.
Форми зайнятості класифікуються з урахуванням наступних ознак: форми організації робочого часу та значущості для робочого (статус діяльності), стабільності, форми правового регулювання робочої сили.
Державне регулювання ринку праці здійснюється з метою забезпечення відповідності між попитом і пропозицією робочої сили, як за обсягом, так і за структурою, тобто не тільки для досягнення ефективної збалансованості попиту та пропозиції, а й для встановлення ринкової ціни на робочу силу.
2. Аналіз тенденцій і державної політики зайнятості в Республіці Білорусь
.1 Динаміка зайнятості населення Республіки Білорусь на сучасному етапі
На сучасному етапі найбільш важливими є питання збереження контрольованою і керованою ситуації па ринку праці, підвищення ефективності державної політики в галузі зайнятості, що дозволяє зберегти висококваліфікований кадровий потенціал і підвищити конкурентоспроможність робочої сили. Реалізація па практиці даних постулатів базується па дієвих механізмах державного регулювання зайнятості населення і ринку праці, що забезпечують послідовне та повне виконання державою взятих на себе зобов'язань щодо підвищення ефективності використання трудових ресурсів і дотриманню соціальних гарантій в соціально-трудовій сфері, у тому числі в галузі соціальної запиті населення від безробіття.
Ситуація па ринку праці Білорусі в 2005-2009 рр.. характеризувалася позитивною динамікою ослаблення напруженості і покращення його кон'юнктури, зумовленої зростанням попиту на робочу силу при зниженні се пропозиції.
Відповідно до національною системою статистичного обліку, обсяг пропозиції робочої сили визначається чисельністю громадян, які звернулися до органів з праці, зайнятості та соціального захисту за сприянням у працевлаштуванні. Згідно з офіційними даними, він збільшився з 297,7 тис. у 2005 р. до 335.2 тис. чол. в 2009 р. (рис. 2.1).
Рисунок 2.1. Динаміка попиту та пропозиції робочої сили на ринку праці