алежить від функціонування ринку праці. Його вплив може бути не тільки позитивним, але і негативним. Ринок праці посилює розшарування суспільства, не забезпечує соціальний захист; послаблює сприйнятливість до інновацій і науковим дослідженням; викликає прагнення до монополізації і поглинання великими підприємствами дрібних і середніх; не повною мірою забезпечує оптимізацію структурних зрушень у народному господарстві; не вирішує довгострокових проблем розвитку виробничої та соціальної інфраструктури; не завжди сприяє реалізації функцій держави.
Всі перераховані негативні наслідки ринку праці негативно позначаються на рівні організації праці та заробітної плати. Тому ринковий механізм регулювання ринку праці на основі взаємодії попиту, пропозиції та заробітної плати доповнюється державним регулюванням. Держава прагне не придушувати позитивні функції ринку, застосовувати переважно економічні важелі як найбільш відповідні природі ринкових відносин. Такими важелями можуть бути податки, відсотки за кредит, встановлення мінімальної заробітної плати та ін У підсумку ринкове і державне регулювання доповнюють один одного, досягаючи позитивних результатів [6, c. 411]. Державне регулювання економіки спрямоване на стабілізацію виробництва (податкова та інвестиційна політика), фінансування науково-технічних програм, дотування неринкових секторів економіки (оборони, транспорту, освіти, науки, охорони здоров'я), підтримку конкуренції (політика демонополізації), стабілізацію грошової системи (фінансова політика) , подолання надмірної майнової та соціальної диференціації населення.
Державне регулювання ринку праці здійснюється з метою забезпечення відповідності між попитом і пропозицією робочої сили як за обсягом, так і за структурою, тобто не тільки для досягнення ефективної збалансованості попиту та пропозиції, а й для встановлення ринкової ціни на робочу силу. Так як збалансованість розуміється як динамічний процес, то в межах певного періоду припустимі деякі відхилення як у бік дефіциту, так і надлишку робочої сили. Критерієм допустимості таких відхилень є відсутність повторюваних і довготривалих значних відхилень.
Для виключення незбалансованості ринку праці держава повинна постійно контролювати його найважливіші характеристики. Основний пропорцією ринку праці виступає співвідношення між попитом і пропозицією робочої сили,?? Зміна яких повинно приводити до відповідної динаміці заробітної плати. Відповідно до завдань регулювання виділяються [6, c. 412]:
макропропорції - досягнення відповідності між сукупними величинами попиту та пропозицією робочої сили при виконанні завдань щодо забезпечення зростання доходів населення;
мезопропорціі - досягнення відповідності між попитом і пропозицією робочої сили в розрізі галузей, регіонів;
мікропропорціі - досягнення відповідності між попитом і пропозицією робочої сили як на підприємствах в цілому, так і в розрізі окремих професій, спеціальностей при забезпеченні зростання заробітної плати.
В умовах ринкових відносин будь-які диспропорції у підготовці та використанні кваліфікованих робітників і фахівців ведуть до порушення макро-, мезо-та мікропропорцій ринку праці. Тому завданням їх регулювання є вплив не тільки на ринкові відносини, а й на процеси відтворення робочої сили. Такий вплив передбачає регулювання пі...