ином освічені колектив, зі своєю внутрішньою структурою і порядком управління. Базується на ієрархічному принципі організації економічної діяльності [13, c14]. Підприємство передбачає єдиноначальність, грунтується на прямих, адміністративних формах управління. Підприємство саме здійснює угоди та операції, само отримує прибуток або несе збитки, за рахунок прибутку забезпечує фінансові вкладення в подальший розвиток виробництва. Організаційна структура відображає склад і взаємодію всіх складових елементів підприємства - цехів, дільниць, служб, апарату управління. Організаційна структура управління підприємством - це система управлінських структур, за допомогою якої вирішуються основні завдання і досягаються цілі, які стоять перед підприємством. Організаційна структура управління підприємством відповідає масштабам і функціональному призначенню керованих об'єктів. На великих підприємствах, що виробляють складні види продукції, створюється складна ієрархічна структура управління. На малих підприємствах створюються найпростіші організаційні структури: керівник - виконавець. Основні параметри створення організаційної структури підприємства - це параметри індивідуальної діяльності (рівень спеціалізації діяльності підприємства, рівень формалізації поведінки, параметри організаційної культури), структурні параметри (параметри угруповання ресурсів по підрозділах підприємства, параметри поперечних зв'язків, параметри механізмів зв'язку), параметри системи прийняття рішень ( рівень вертикальної концентрації, рівень горизонтальної концентрації). Організаційні структури умовно поділяють на механічний або органічний типи структур.
До органічного типу відносяться проблемно-цільові, програмно-цільові, матричні структури та їх різновиди. До механічного типу відносяться лінійна, лінійно-штабна, функціональна і лінійно-функціональна організаційна структури управління. Організаційна структура управління всередині підприємства будується за принципом підпорядкування нижчестоящого органу вищестоящому рідкісна організаційна структура підприємства може бути віднесена до одного з «чистих» типів організаційних структур. Функціональні служби і «штабні» підрозділи посилюються проектними командами, непрофільні види діяльності виводяться на аутсорсинг, а відділи організаційного розвитку не встигають фіксувати і регламентувати виникають нові горизонтальні і вертикальні зв'язки. Найчастіше заклик до визначення виду наявної організаційної структури підприємства можна почути тільки з вуст консультантів з управління, що мають труднощі при виборі підходящої методики оцінки та аналізу організаційних структур. В основі функціональної організаційної структури підприємства в її традиційному, і вже відживає розумінні, знаходиться подання про основні областях професійної спеціалізації, пов'язаних з діяльністю конкретного підприємства (компанії, організації) [12, c199]. Підрозділи у функціональній оргструктуре укомплектовуються виходячи з близькості професій. Керівниками цих підрозділів призначаються фахівці, найбільш кваліфіковані у відповідній області спеціалізації. На малюнку 1.2.1. в Додатку 8 відображений традиційний принцип побудови функціональної організаційної структури. Але якщо взяти за основу розуміння функції не як області традиційної професійної спеціалізації, а як зони відповідальності, яка визначається виходячи з конкретних умов діяльності підприємства, може бути використана принципово інша логіка формування підрозділі...