лаври, дбає про удосконалення книжної справи у Києво-Печерській друкарні. У 1632 р. Петро Могила становится митрополитом Київським и Галицьким. p> Сін Молдавська господаря Симона (молдавської княжої дінастії, спорідненої з Українськими та польськими родами) Петро Могила здобув освіту у Львівській братській школі та слухав Лекції у ряді західноєвропейськіх УНІВЕРСИТЕТІВ. Период его духовного Керівництва (1632-1648) іменують Могилянський, настількі Яскрава булу індівідуальність митрополита. Его твори "Літургіон або Служебник "," Анфологіон "," Євхологіон "," Православне ісповідання віри ", "Требник" розкрівають засади православної догматики. Ці богословські праці дали підставу Петру могилі отріматі ступінь доктора Богословська наук.
До видатних заслуг Петра Могили захи підняття до західноєвропейського уровня віщої освіти НЕ позбав в Україні, а й на Батьківщині сподвижника. У 1631 р. ВІН відкріває Лаврський школу. У Наступний году з его ініціативи вона об'єднується з Київською Братського школою й на їхній базі створюється Київська КОЛЕГІЯ, названа на его честь Києво-Могилянська колегією (з 1701 - Києво-Могилянська академия). У 1634 р. засновано філіал цієї колегії у Вінниці, а в 1636 р. Створено латинську колегію в Кременці. За ініціатівою Петра Могили постала такоже Слов'яно-греко-латинська академия у городе Яссах (1640).
Ці Учбові заклади, зберігаючі національні освітянські Традиції, прийнять програму и засвоїлі методи західноєвропейськіх УНІВЕРСИТЕТІВ. Прото за духом та змістом смороду Залишани православних. Основною мовою навчання, як и у всех західноєвропейськіх універсітетах, булу латино, хочай Вивчай ї Другие мови. Зокрема, у Києво-Могілянській колегії поряд з латиною Вивчай старослов'янська, грецька, польська, німецька, веліся окремі курси французької та єврейської мов.
Києво-Могилянська КОЛЕГІЯ мала досконалі навчальні програми, досвідчений, вісокоінтелектуальній професорсько-викладацький склад, добра матеріальну базу, багатая бібліотеку. Всі це дало їй підставу до середини ХУП ст. зайнятості провідне місце НЕ позбав среди Навчальних Закладів України, альо ї усієї Європи. У 1736 р. тут крім украинцев, росіян, білорусів здобувана освіту ще й 127 студентов з других європейськіх країн. У свою черго Петро Могила увів практику відправлення найкращих випускників академії до провідніх західноєвропейськіх УНІВЕРСИТЕТІВ для продовження освіти.
Освіта ї кнігодрукування сприян розвітку національної літератури. После певної перерви літературного процеса в Х1У-ХУ ст., зумовленої історічнімі реаліямі, ПОЧИНАЄТЬСЯ відродження національної літератури: відбувається Формування національної мови, новіх жанрів и стілів, запровадження Нової тематики. У цьом процесі певне Значення малі західноєвропейські впливи, зокрема культура Ренесансу. Ее Вплив найбільш виразно проявівся в ХУ1 - першій половіні ХУП ст. p> У цею Период в Україні найбільше Поширення дістала перекладних література, зокрема Різні наукові трактати та довідники. Прото на перше місце Прокуратура: переклади Святого листи, что представляли жанр агіографії (з грецької - "святе письмо").
Візначною пам'яткою староукраїнської мови є "Пересопницьке Євангеліє", перекладене так звань простою мовою, близьким до народної. Цею переклад здійснілі у 1556-1561 рр. Михайло Василевич та архімандріт Пересопницького монастиря Григорій. До РЕЧІ, самє на цьом Євангелію Складанний присягу на Вірність Українському народові перший президент незалежної, соборної української держави Леонід Кравчук.
Оригінальні твори цього періоду больше стосують українського епосу. Цею жанр все больше урізноманітнюється. Досить ШИРОКЕ Поширення малі думи, балади, Історичні пісні ТОЩО. Досить популярними стали думи "Маруся Богуславка", "Самійло Кішка", "Пісня про Байду" та ін. Епічні (розповідні) твори головно прісвячуваліся візвольній тематіці. p> ІНОЗЕМНЕ ярмо Не стало на заваді написанні історічніх творів, зокрема літопісної літератури. До Останньоі відносіться "Густинський літопис", де Йде мова про події української истории, починаючі від Київської Русі й до кінця ХУ1 ст. Причому автор розрізняє нас немає-Русі й московської держави, вісвітлює нас немає козацтва, досліджує проблему генезису української культури, Який заперечували польські автори.
Кнігодрукування поклікати до життя з'явиться всякого роду посвят - передм и післямов до книжок. У них відмічаліся заслуги ОСІБ, Які сприян появі Друкований твору, розповідалося про їхні добродійні справи.
Досить орігінальнім історічнім Джерелом стали віршовані панегірікі (похвальні Промови). Їхня з'явиться пов'язували головно з ювілеямі або похоронами відоміх церковних, Громадському и культурних діячів. Серед них заслуговують уваги панегірікі на честь Єлісея Плетенецького и Петра Могили.
Гострота релігійної проблеми сприян розвіткові релігійної поезії. Це були легенди, вірші, пісні. У них розповідалося про Зарод...
