ся частковою в XVIII в. [91]. Часткова інверсія нормативно закріплюється в XIX в. як єдиний спосіб утворення дієслівного заперечення, а повна інверсія стає стилістично маркованих засобом, характерним для піднесеної, поетичної мови. Тим самим структурна модель (You) V action imp (-) виступає як діахронічна змінна.
Аналіз різних структурних моделей реалізації прямих директив показує, що найбільш численний і стійкий клас представляє модель (You) + Vaction imp (+) (типу Help me і т.д.). Як свідчать кількісні дані, (табл. 3.1.1.1), ця структурна модель ін'юнктіва є найбільш частотної як в XVI ст., Так і в XX ст.
диахроническую стійку структуру представляють собою прямі директивні РА, реалізовані за допомогою конструкції let + Pron + V infinitive. Протягом свого історичного розвитку вони практично не піддаються істотним змінам. Винятком служить лише явище опущення знаменної дієслова let + Pron + V? + Prep / Adv., Зафіксоване в рідкісних випадках в XVI - першій половині XVIII ст. Семантично заповнення опущеного знаменної дієслова забезпечується зазначенням спрямованості дії, вираженого приводом або наріччям:
Let s in (W. Shakespeare)
Let s to bed (W. Shakespeare)
Let s away (W. Shakespeare)
Let s to dinner (B. Jonson)
Виходячи з наших даних, можна стверджувати, що імперативна форма з let + Pron + V? (Відсутнім знаменною дієсловом) НЕ функціонує в XIX - XX ст. Вихід з ужитку даної форми можна пов'язати з омонімією let (суміщення значень «дозволяти» та «спонукати»), що зажадало вираженість ініційованого дії при спонуканні. В іншому ж директиви з let + Pron + V? infinitive представлені в ході історичного розвитку спонукання в XVI - XX ст. відповідно 12,6%, 21,6%, 20,2%, 8,5%, 12,17%. Наприклад,
Let your own discretion be your tutor (W. Shakespeare)
But first, let s have a dance, pray (G. Villiers)
Let us fly, my charmer, let us date our happiness from this very moment
(О. Goldsmith)
Let me put one little kiss on those holmberry lips (Th. Hardy)
Let s celebrate properly (J. Chase)
В локуціі РА директива фіксуємо пасивні форми дієслова, що виражає каузіруемое дію. Граматична система пасивного застави в англійській мові в її сучасному вигляді складається, в основному, в XV в. [91], і в художній літературі XVI в. зустрічаються різні типи конструкцій з аналітичної дієслівної формою пасиву: з дистантних розташуванням прийменника щодо іменника; з пасивними формами, утвореними як від перехідних, так і від неперехідних дієслів [2]:
Alas, sir, be appeared (B. Jonson)
Nay, be advised (B. Jonson)
Come, let s be gone (G. Villiers)
Away, and be not seen (B. Jonson)
Don t be horrified (W. Thackeray)
Чісленноcть РА директивів з дієсловом у формі пасивного застави неухильно зменшується і в XX ст. їх частка у складі загальної вибірки не перевищує 1%. На сучасному етапі розвитку мови пасивні форми дієслова в директивах зникають з повсякденного спілкування, зберігаючись в ряді стандартних команд: Be gone, Be prepared. Be seated [213]....
