кредит, має юридичне право подавати кредитну заявку і підписувати кредитний договір, тобто в тому, що керівник або представник компанії (банку), який звертається за кредитом, має відповідні повноваження, надані йому засновниками або радою директорів, на проведення переговорів і підписання кредитного договору від імені компанії (банку).
Грошові кошти (Cash): важливим моментом будь-якої кредитної заявки є визначення можливості позичальника погасити кредит за коштів, отриманих від продажу або ліквідації активів, потоку готівки або залучених ресурсів.
Забезпечення (Collateral): при оцінці забезпечення по кредитної заявки необхідно встановити, чи має позичальник достатнім капіталом або якісними активами для надання необхідного забезпечення за кредитом; незабезпечені кредити надаються першокласним позичальникам, які мають кваліфіковане керівництво і відмінну кредитну історію.
Умови (Conditions): кредитний інспектор повинен знати, як йдуть справи у позичальника, яке положення, що складається у відповідній галузі, а також те, як зміна економічних та інших умов в країні може вплинути на процес погашення кредиту.
Контроль (Control) зводиться до з'ясування, наскільки зміна законодавства, правової, економічної і політичної обстановки може негативно вплинути на діяльність позичальника і його кредитоспроможність.
Аналіз кредитоспроможності клієнта у відповідності з основними принципами кредитування, що містяться в методиці CAMPARI raquo ;, полягає в почерговому виділення з кредитної заявки та доданих фінансових документів найбільш істотних факторів, що визначають діяльність клієнта, в їх оцінці і уточненні після особистої зустрічі з клієнтом. Назва CAMPARI утворюється з початкових букв наступних слів: С (Character) - репутація, характеристики клієнта; А (Ability) - здатність до повернення кредиту; М (Margin) - прибутковість; Р (Purpose) - цільове призначення кредиту; A (Amount) - розмір кредиту; R (Repayment) - умови погашення; I (Insurance) - забезпечення, страхування ризику непогашення кредиту.
В Англії в керівництві з банківських послуг відзначається, що ключовим словом, в якому зосереджені вимоги при дачі позик позичальникам, є PARTS raquo ;: P (Purpose) - призначення, мета отримання кредиту; А (Amount) - сума, розмір кредиту; R (Repayment) - оплата, повернення (боргу і відсотків); Т (Term) - термін надання кредиту; S (Security) - забезпечення погашення кредиту.
Комплексні методики оцінки кредитоспроможності позичальника застосовуються багатьма комерційними банками, однак ці методики недостатньо теоретично опрацьовані і в них мало використано математичний апарат.
Основними недоліками системи відбору позичальників комерційними банками на сьогоднішній день є:
. Суб'єктивізм - часто рішення, що приймаються кредитними інспекторами, засновані тільки на інтуїції і особистому досвіді;
2. Негнучкість і нестабільність якість оцінки являють випадковою величиною, яку неможливо поліпшити або погіршити і залежить від емоційного стану і переваг експерта;
. Відсутність системи навчання, передачі знань та підвищення кваліфікації - перш ніж стати висококваліфікованим фахівцем, необхідно накопичити певний рівень знань, заснований на придбанні достатнього досвіду в даній сфері, а навчання кредитних аналітиков знаходиться, як правило, на недостатньо високому рівні внаслідок відсутності ефективних методик аналізу і технологій навчання;
. Обмеження числа розглянутих заявок, яке зумовлене обмеженими фізичними ресурсами людини, в результаті цього - упущена вигода від обмеження числа розглянуті заявок.
В останні роки певне поширення отримала методика, розроблена фахівцями Асоціації російських банків. За цією методикою оцінка діяльності позичальника та умов його кредитування передбачає аналіз його кредитоспроможності за наступними напрямками: солідність - Відповідальність керівництва, своєчасність розрахунків за раніше отриманими кредитами; здатність виробництво і реалізація продукції, підтримка її конкурентоспроможності; прибутковість - Перевагу вкладення коштів у даного позичальника; реальність досягнення результатів проекту; обгрунтованість запитуваної суми кредиту; зворотність за рахунок реалізації матеріальних цінностей позичальника, якщо його проект не здійсниться; забезпеченість кредиту юридичними правами позичальника. Оцінку останніх чотирьох пунктів рекомендується виконувати на основі аналізу згрупованих статей балансу за напрямками: прибутковість, ліквідність, оборотність необоротних і оборотних активів, забезпеченість. З кожної групи необхідно вибрати по одному показнику, найбільш характерному для аналізованої організації, і зібрати по ним статистику....