с.3). Розуміння сутності торгового підприємства як системи і знання закономірностей його функціонування в зовнішньому середовищі дозволяє керівництву підприємства, з одного боку, запобігти впливу негативних чинників, а з іншого, використовувати позитивні тенденції у напрямку підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності.
Малюнок 3 - Підприємство торгівлі як соціально-економічна система
Під внутрішнім середовищем розуміється весь господарський механізм підприємства, тобто торгово-виробничі, управлінські, збутові та інші структури. Регулювання внутрішнього середовища здійснюється на основі маркетингових досліджень, планування та аналізу показників господарсько-фінансової діяльності, оперативного управління торговим процесом, аналізу економічної інформації.
Під зовнішнім середовищем розуміються всі умови і фактори, що виникають в навколишньому світі незалежно від діяльності підприємств, але які надають вплив на стан його внутрішнього середовища.
Основні фактори зовнішнього середовища можуть бути поділені на дві групи: прямого і непрямого впливу.
До факторів прямого впливу відносяться:
характер і стан ринкових відносин;
співвідношення попиту і пропозиції на реалізовані підприємством товари та запропоновані види послуг. При цьому першорядне значення має виявлення виникаючих потреб у нових товарах, послугах і перспектив їх зростання, а також облік рівня купівельної спроможності населення;
рівень вимог споживачів до товару та умови переваги при виборі товарів покупцем, що може виражатися в специфічних вимогах стосовно асортименту, якості, зовнішнього вигляду товару, способу упаковки, маркування;
наявність і діяльність підприємств-конкурентів, тобто їх місце на ринку, обсяг діяльності, асортимент товарів, види послуг, що надаються, особливості рекламної та цінової політики, економічний потенціал.
Умови торгівлі на ринку - форми і методи торгівлі, способи платежів і розрахунків, що склалися на ринку, стан матеріально-технічної бази, особливості законів і нормативних актів, що регулюють правове становище і торговельну діяльність підприємства на територіальному рівні.
Наступною групою факторів зовнішнього середовища прямого впливу, значно впливають на діяльність торгового підприємства, є ступінь розвитку його фінансово-господарських зв'язків, що включають наступні показники:
характер відносин підприємств з постачальниками?? Оварі, матеріально-технічних ресурсів, а також з посередниками, тобто фірмами, що допомагають у просуванні, збуті товарів, що надають консультативні, маркетингові, транспортні, рекламні послуги;
умови взаємовідносин з фінансовими інститутами, тобто з державними податковими, митними органами, з банками, інвестиційними, страховими компаніями, брокерськими фірмами;
стан джерел забезпечення підприємства трудовими ресурсами необхідних спеціальностей і кваліфікації, наявність системи навчання на самому підприємстві, його взаємини з відповідними навчальними закладами, біржею праці тощо.;
відносини підприємства із засобами масової інформації, профспілками, товариствами захисту прав споживачів, екологічними та іншими громадськими організаціями.
Особливо важливе значення для торгових підприємств має такий фактор, як його конкретне розташування в певному місці - центр чи околиця міста (району, мікрорайону); торгова, промислова, житлова зона або місце відпочинку; близькість вокзалів, транспортних магістралей тощо Всі ці об'єктивні умови поряд з факторами прямого впливу дуже впливають на роботу торгового підприємства і в підсумку зумовлюють його тип, асортиментну структуру, форми обслуговування, величину товарообігу, прибутковість торговельної діяльності.
До факторів непрямого впливу відносяться наступні загальноекономічні та загальнополітичні фактори, що регулюють підприємницьку діяльність:
стабільність державної економічної та соціальної політики;
фінансова, кредитна, податкова політика, яка стимулює розвиток підприємств;
зростання купівельної спроможності населення;
наявність розвиненої торговельної інфраструктури;
функціонування спеціальних фондів, фірм з фінансової підтримки підприємств;
розвиток галузей промисловості з виробництва торгово-технологічного обладнання;
впорядкування та спрощення процедур державного регулювання господарської діяльності підприємств, що стосуються їх реєстрації, ліцензування, сертифікації продукції тощо.;