ї Шапочки з самим Вовком, він відповідає на питання Червоної Шапочки про вуха, очі, рот. Його мова спонтанна, виразна і ясна. Тут теж не спостерігається казкових моментів, вона, швидше, повсякденна.
Далі йде репліка мисливця, вона єдина в казці і спрямована до Вовка:
А-а! Ось ти де, старий грішник!- сказав він.- Я вже давненько тебе розшукую.
Мова мисливця дуже категорична, він називає Вовка «старим гріховодником», тим самим лаючи його. На мій погляд, автор наводить тут таку стилістичну фігуру, як порівняння, він малює Вовка тим, у кого єдина мета набити щільніше своє черево [21, C.216].
Йдеться всіх персонажів сильно відрізняється один від одного. З'ясовується, що мова Вовка може бути різною: залежно від того, що він хоче зробити. Він ласкаво розмовляє з головною героїнею, щоб відвернути її увагу прекрасними квітами на галявинці, а потім грубим голосом, лежачи в ліжку бабусі, відповідає на питання Червоної Шапочки. Мисливець і зовсім виражається у відношенні Вовка дуже категорично.
. 5 Узагальнююча характеристика образу
Образ Червоної Шапочки, вміст її кошики, мова персонажів дуже сильно варіюється залежно від країни, де написали казку. Сюжет про дівчинку, обдуреної Вовком, поширений по всьому світу. Так, наприклад, в північній Італії внучка несла бабусі свіжу рибу, у Швейцарії - головку молодого сиру, на півдні Франції - пиріжок і горнятко масла. Але основний сюжет казки залишається незмінним. Дуже хоробра дівчинка, відправилася одна по темному дрімучому лісі, та ще й не злякалася Вовка, а навпаки, заговорила з ним, спокійно і мило відповідаючи на його питання.
Німецький варіант казки відрізняється, наприклад, від французького тим, що на дівчинці саме шапочка, а не накидка - капюшон. В ілюстраціях до цієї чудової німецької казці Червона Шапочка зображена на галявинці, де збирала квіти, поруч стояла корзинка, накрита рушником, щоб не охолонули пиріжки і трохи стирчало горлечко пляшки з вином. Дівчинці на вигляд 6-7 років. Хоч Червона шапочка і послухалася наказу матері, зате це послужило для неї чудовим уроком, і наприкінці казки згадується, що більше дівчинка не посміє піти від маминого наказу.
Червона шапочка на голові - виклик громадськості, такі головні убори в ті часи носили тільки вищі верстви суспільства, що підкреслює немаленький вік дівчинки.
У 1812 році брати Грімм видали збірку казок, куди увійшла і оновлена ??«Червона Шапочка». Відмінностей від версії Шарля Перро з'явилося чимало: мотив заборони, який дівчинка порушує; дівчинка несе не пиріжки і горнятко масла, а шматок пирога і пляшку вина; бабуся живе не в іншій селі, а прямо в лісі; в кінці бабуся і дівчинка врятовані дроворубом, а вовк гине [14, C.87].
Отже, з даної глави стало відомо, що казка має масу самих різних інтерпретацій в залежності від того, в якій країні вона була написана, найчастіше варіюється вміст кошики дівчинки, це обумовлено особливості побутових укладів життя тієї чи іншої країни, але, тим не менш, суть казки у всьому світі залишається однією.
Висновки на чолі 2
Незважаючи на багатоаспектність проаналізованої казки, вона все ж має дуже повчальний зміст. Дану казку по праву можна назвати літературною, а підкріплюють це наступні факти: оповідний жанр, який з волі автора піднімає естетичні, моральні, соціальні проблеми всіх часів і народів, вигадані персонажі, але реальна навколишня дійсність (ліс, галявина з квітами, будиночок бабусі) , чарівно-фантастичний сюжет казки. Композиційну єдність чарівної казки криється в історичній реальності минулого. Вона вся складається з елементів, які мали місце ще в далекому минулому.
Вплив казок братів Грімм було величезним, з першого ж видання ці чудові історії завоювали любов дитячої аудиторії. Популярний англо-американський поет У. Х. Оден назвав цю працю одним із стовпів західної культури.
Також встановлено, що в православному огляді «Книги, які читають наші діти, і книги, які їм читати не слід», виданому «з благословення архієпископа Брюссельського і Бельгійського Симона» в 2004 році, в числі допустимих і корисних для дитячого читання були названі всього 32 казки зі збірки братів Грімм (близько 15%). У списку не увійшли багато, що є популярними у дітей, такі як «Попелюшка», «Червона Шапочка», «Білосніжка», «Вовк і семеро козенят», «Хлопчик-мізинчик» і т. Д. Ці сказкі, а також всі інші, не включені в огляд, визнані
умовно-допустимими, шкідливими, безглуздими, жорстокими, що викликають «нездорову цікавість» і «блюзнірськими» [5, C. 206].
Висновок
Проаналізувавши велику кількість...
