ання функціональних можливостей, створює основу для підвищення спеціальної працездатності. p> Завдяки того, що вегетативна нервова система бере активну участь у регуляції гомеостазу в організмі, її стійкі вегетативно - соматичні показники відображають злагодженість у роботі організму. Тому різко виражене збільшення ставлення ЧСС до частоти дихання (ЧД) - свідчить про наростання перенапруги. А чим ближче співвідношення ЧСС: ЧД до рівня спокою, тим більш узгоджено працюють системи дихання і кровообігу.
Висновки
У міру зростання тренованості посилюється зв'язок між вегетативними і руховими функціями організму. У теж час відзначається висока індивідуальна варіабельність у показниках співвідношень вегетативного і рухового компонентів при специфічних видах циклічної роботи. (Біг, ходьба). Завдяки цьому особливостям, співвідношення цих систем може допомагати при прогнозуванні потенційних можливостей дітей і підлітків виконувати циклічні фізичні вправи. Таким прогностичним показником може бути вегетативно-ритмовий показник. Специфічні форми м'язової діяльності покращують співвідношення вегетативної і рухової функцій, в рухах, які піддаються в ході занять систематичного тренувальних дій. На підставі всього перерахованого, дослідницьким шляхом, була підтверджена гіпотеза про прогностичної цінності вегітатівно - ритмового показника (ВРП).
Оптимізації співвідношення вегетативної і рухової систем, сприяє раціонально здійснювана спортивне тренування. При оцінці ефективності тренувальних навантажень, велику роль відіграють відносини між вегетативної і рухової системами. br/>
Література
1. Фізіологія людини/Під ред. Г.І. Косицького. 3-е изд., Перераб. і доп. - М.: Медицина. 1985р. 544с. p> 2. Фізіологія вегетативної нервової системи/Росин Я.А.; М., 1965.
3. В.І. Філімонов, О.М. Бражників/Фізіологія з основами анатомії людини/В«РевюВ». Запоріжжя., 2000. 411с. p> 4. Н.А. Фомін., В.П. Філін. На шляху до спортивного майстерності (адаптація юних спортсменів до фізичних навантажень). - М.: фізкультура і спорт, 1986. - 159с. br/>