на багато сторін соціальної регуляції. Виходячи з розуміння гри як вільної творчості, Ф. Шиллер зводив до неї естетичну діяльність. Голландський культуролог Й. Хейзінга вбачав у грі найбільш повний прояв людської сутності. Елементи ігри використовуються в таких важливих соціальних сферах, як політика, релігія, освіта, художня культура. До того ж у кожній культурі формується власні ігрові сфери.
Розглянуті функціональні сфери культури знаходяться в тісному взаємозв'язку. У суспільстві одну і ту ж соціальну функцію виконують кожен по-своєму, різні культурні інститути і один і той же інститут культури - наприклад, мистецтво, релігія, виконують ряд соціальних ролей.
Питання для самоконтролю
У чому полягає взаємозв'язок і відмінність між природою і культурою?
Як розглядалася проблема співвідношення природного та культурного в людині в історії європейської думки?
Назвіть основні соціальні інститути культури і дайте їм характеристику.
Які соціальні функції виконує культура?
Рекомендована література
Брудний А. Природа і культура: Велике протистояння// Суспільні науки і сучасність. 1996. № 4. p> Волков Г.Н. Три обличчя культури. М., 1986. p> Гуревич П.С. Філософія культури. М., 1994. p> Давидович В.Е., Жданов Ю.А. Сутність культури. Ростов-на-Дону. 1979. p> Каган М.С. Про співвідношення змісту понять В«природаВ», В«СуспільствоВ», В«людинаВ», В«культураВ»// Світоглядне зміст категорій і законів діалектики. Київ, 1981. p> Каган М.С. Філософія культури. СПб., 1996. p> Мільдон В. Природа і культура// Питання філософії. 1996. № 12. p> Маркарян Е.С. Культура як система// Питання філософії. 1984. № 1. p> Проблеми філософії культури. М., 1984. p> Руссо Ж.-Ж. Чи сприяло відродження наук і мистецтв очищенню моралі?// Руссо Ж.-Ж. Вибране. М., 1976. p> Фрейд З. Невдоволення в культурі// Філософські науки. 1989. № 1. br/>
Тема 4. Культурна картина світу
1. Про співвідношення наукової, релігійної, художньої та культурної картин світу.
2. Сутність понять В«менталітетВ» і В«архетипВ», їх вплив на культурне картину світу.
3. Особливості російської ментальності та рішення сучасних соціокультурних та економічних проблем.
Розкриваючи питання даної теми, усвідомте собі, що існують певні відмінності між поняттями В«наукова картина світуВ», В«Релігійна картина світуВ», В«художня картина світуВ» і В«культурна картина світу В».
Наукову картину світу розуміють як певну ідеальну модель дійсності, створену на основі наукових ідей і принципів, які є базою для побудови наукових теорій. Особливість її в тому, що вона практично позбавлена ​​ціннісного ставлення до світу.
На відміну від наукової картини світу, релігійна картина представляє модель дійсності у фантастичних образах. Її основу становить віра в якийсь Абсолют, якому слід поклонятися.
Художня картина світу пов'язана з поданням про дійсність, вираженим через смислове значення і суб'єктивне її сприйняття художником.
Культурна ж картина світу - це світ, представлений у смисловому значенні для певної соціальної спільності. Тому культурна та художня картини світу багато в чому схожі, що можна виявити в смисловому аспекті, тобто світ представляється не таким, який він є насправді, а яким він бачиться даної соціальної спільності. Можна сказати, що змістовної основою культурної картини світу є система ціннісних орієнтацій даної соціальної спільності, її розуміння добра і зла, естетичного ідеалу, щастя, справедливості і т.д. Все це робить можливим відрізнити одну культуру від інший.
Ядром культурної картини світу є менталітет (від латинського - мислення, образ думок, духовний склад). Поняття В«менталітетВ» було введено в науковий обіг французькими психологами та етнологами Л. Леві-брюле, Л. Февром, М. Блоком та іншими. Воно фіксувало наявність у представників етнічних і соціокультурних спільнот свого роду психологічних особливостей, що дозволяють по своєму сприймати і усвідомлювати природний і культурний світ, в тому числі і самих себе. У силу цього французькі вчені пов'язували вивчення історії будь-якого народу з вивченням його менталітету, що є ядром культури.
Менталітет надає найістотніший вплив на спосіб життя кожної людини, оскільки йому складно позбутися тих стереотипів мислення і психології, які накладає на нього певна соціальна і етнічна середу. На думку російського філософа В. Баруліна, менталітет представляє таке глибинне якість духовності людини, яке обумовлює не тільки характер духовного відображення їм суспільства, його адаптації до суспільних умов, а й активну форму перетворення людиною себе, свого суспільного життя.
Поняття близьке за значенням В«менталітетуВ», можна зустріти у представників психологічних концепцій Е. Фромма, К.Г. Юнга, З. Фрейда та ін Так, швейцарський психолог і психіатр К.Г. Юнг, намагаючись осягнути глибинні основи колекти...