дід Мартина, був, як це ні смішно, швейцарець - рослий швейцарець з пухнастими вусами, що виховав у шістдесятих роках дітей петербурзького поміщика Індрікова і одружився на молодшої його дочки (В. Набоков).
Очевидно, що новоутворені слова минуть форму з міною фонем, так само як, наприклад: Владивосток - владивостокський. Природно, що такий перехід готувався поступово, підспудно; іноді довго співіснували паралельні варіанти форм, наприклад, від назви Волга утворені обидві можливі форми - волжани і Валігура, але тільки одна форма для позначення в однині волжанин. В інших випадках давно закріпилася форма без чергування: баски - баскський (устар. басконської, Ср
прислівник по-басконської); лаки - лакський; тюрки (група народів - татари, узбеки, турки, туркмени, якути, чуваші та ін) - тюркскіщ адиги (загальна назва адигейці, кабардинців і черкесів) - адигські; або зберігається стара форма: комі-пермяки - комі-перм'яцький мову, комі-пермячка; козак - козачий і козацький {козацьке військо, козацька шабля).
Як бачимо, процес йде суперечливо, складно, однак напрямок його очевидно.
Наслідком аглютинації можна вважати і зростання інтерфіксаціі - поява внутрішнього суфікса-інтерфікси, який допомагає В«розвестиВ» непоєднуваного або незручно поєднуються фонеми на стику морфем.
Наприклад, слова з суфіксом-Анін (-ане) набувають нарощення-ч-({-Чанін). Комплекс-Чанін (-чані) все більш стає універсальним при позначенні особи (осіб), за належністю до нації, народу; по віднесеності до міста, місцевості проживання:
Торопец - торопчане, Греміха - греміхчане, Бежецк - бежечане (пор.:
англійці, данці). За наявності чергування интерфикс не потрібно: волжани (форми волгане і волгчане відсутні).
При утворенні подібних найменувань часто виникають практичні труднощі, так як виробляє слово-найменування має В«нестандартнуВ» форму. Наприклад, найменування на-ня (типу Капотня). Як утворити найменування жителів - ка-потняне або капотчане ^ Таке складне становище у гумористичній формі обігрує, наприклад, автор хроніки подій: У 5-му кварталі Капотни 39-річний капотнянін або капотнінец, а може бути, капотнюк в своєї квартирі побив до напівсмерті свою 47-літню подругу (МК, 2004, 22 липня).
В якості інтерфікси часто вживається-ов (скіі). Клас слів типу старечий в даний час зростає: бітніковскій, летчіковскій.
Поєднання-івський все частіше вживається при утворенні прикметників. Треба сказати, що ця форма помітно витісняє деякі більш ранні форми прикметників: антантського - антантівські, пентагонських - пентагонівський, завкомскій - завкомовскій; селькорскій - Селькоровский; Сільрадська - сільрадівський. При деяких абревіатурних найменуваннях утворюються прикметники тільки з нарощенням-ів: оонівський, тассовскій, мхатівський, Мосфільмовская та ін У сучасній мові форми можуть відрізнятися в залежності від мотивуючого слова: Дарвінському - від Дарвін (місто); Дарвінівський - (у! Дарвін (Прізвище). p> Форма на-івський може конкурувати з іншими, особливо якщо вихідне слово виявляється В«важкимВ» для освіти прикметника. Наприклад, назва міста Опочка (Псковська обл.) Утворює прикметники опоцкій (дуже старий варіант), Опочецкій і опочковскій. У Словнику прикметників від географічних назв (сост. Е.А. Левашов. - М., 1986) віддається перевага формою Опочецкій, хоча навіть у часи О. Пушкіна вже була форма опочковскій. СР приклади: Я зупинився в Опочецкой готелі (К. Паустовський); Нагляд цей [над Пушкіним] був доручений Пецурову, тодішньому предводителя дворянства Опочковского повіту (І. Пущин. Записки про Пушкіна). А в одному з ви-ступленій Д.С. Лихачова була вжита форма В«Опочінінская бібліотека В».
інтерфікси-ів використовується і з суфіксом-ець в назвах жителів міст, наприклад, великі труднощі виникають при утворенні подібних найменувань від назви міста Санкт-Петербург: санктпетербурговец або санктпетербургец ^. Для назва-ня мешканки цього міста розкид форм ще більший:
санктпетербурженка, санктпетербуржіца, санктпетербуржка. В.І. Лопатин в В«Орфографічний словникВ» (1999) дає форми: санктпетербуржци, санктпетербуржец. А від слова В«ПетербургВ» - петербуржанка і петербурженка і далі: петербуржка, петербуржці.
У просторіччі використовується додатково ще один интерфикс-ш, він вживається з суфіксами-н (у прикметників) і-ник (у іменників): МГУ - емгеушнік, СНД - есенгешнік, ДАІ - даішник, КДБ - кагебешників; відповідно - емгеушний, есенгешний, даішних, кагебешне. p> Наслідком аглютинації можна вважати у ряді випадків накладення морфем, в результаті маємо опрощення морфем. Це про-виходить, коли співпадають кінцеві частини виробляє основи і приєднується суфікс: Челябінськ - челябінський [ск + ський]; Динамо - динамівський, динамівець [про + ов ', про + овець], сільпо - сель-повская [про + івський].
речі, накладення здійснюється тільки при з'єднанні кінцевого виробляє слова і суфікса; на стику приставки і кор...
