вості фундаментальних наук дозволили проводити масштабні дослідження з вивчення ролі різних ендогенних медіаторів у реалізації біологічної дії ендотоксинів.
Особливе значення в доказі правильності висунутої гіпотези відводилося експериментальним роботам по індукції лихоманки. В одному з перших фундаментальних дослідженнях, виконаних Bennett I.L. і Beeson P.B. в 1953 р., було встановлено, що при введенні лабораторним тваринам кристалічного екстракту гострого запального ексудату (В«Menkin's пірексінВ») і різних мікробних агентів, в їх крові виявляється В«лейкоцитарний пирозіВ». У планомірно проведених дослідженнях, як в умовах експериментальної ендотоксінеміі, так і у хворих з різними інфекційними захворюваннями, зумовленими грамнегативними бактеріями, було встановлено участь таких регуляторних систем, як ренін-ангіотензин-альдостеронової, калікреїн-кінінової, гістамін і багато інші системи в розвитку відповідної реакції організму на ЛПС. p> 70-80-ті роки ознаменувалися детальним вивченням молекулярних механізмів регуляції клітинних функцій організму під дією ендотоксинів. Особливе місце в цих дослідженнях займали роботи з вивчення ролі простагландинів, збільшення синтезу яких при експериментальних грам-негативних інфекціях був встановлений в роботах R.A. Giannella (1973-1979). У ці роки саме простагландинам відводилася провідна роль у розвитку запальної реакції, індукованої бактеріальними ендотоксинами. У 1976-1982 рр.. нами була проведена серія клініко-експериментальних досліджень, присвячених уточненню значення простагландинів у розвитку синдрому інтоксикації при гострих кишкових інфекціях. p> Зокрема, було встановлено, що ендотоксини ентеробактерій здатні значно посилювати біосинтез простагландинів з арахідонової кислоти (С.Г. Пак, М.Х. Турьянов, 1979), які, у свою чергу, опосередковують розвиток функціональних розладів з боку гемостазу, гемодинаміки та інших систем макроорганізму. Логічним завершенням цієї серії робіт стало обгрунтування раннього використання інгібіторів біосинтезу простагландинів у терапії хворих з Ендотоксінемія (С.Г. Пак з співавт., 1988). p> Пізніше настільки ж детально були вивчені цитокіни, що дозволили встановити взаємозв'язок рівня деяких з них (насамперед TNF-О± і IL-1) з розвитком інфекційно-токсичного шоку. p> У міру розширення наших уявлень щодо механізмів дії бактеріальних ЛПС, неодноразово робилися спроби застосування різних класів фармакологічних препаратів, точкою прикладання яких були В«ключові ланки патогенезуВ» Ендотоксінемія (таблиця 2). br/>
Таблиця 2
Основні етапи в вивченні механізмів дії ендотоксинів та пропозиції щодо патогенетичним методам лікування Ендотоксінемія
Інфекційні захворювання та
збудники
Хронічні захворювання
Вірусний гепатит В, С (HBV-інфекція, HCV-інфекція)
Гепатоцелюлярна карцинома, гломерулонефрит кріоглобулінемічний мембранопроліферативний, кріоглобулінемія, аутоімунний тиреоїдит, гострий дисемінований енцефаломієліт
Віруси Сoxsasckie групи B
Цукровий діабет
Риновірусна інфекція
Астма
Хламідійна інфекція (Cl.pneumonia)
Атеросклероз
Mycobacterium paratuberculosis
Хвороба Крона
Цитомегаловірусна інфекція
Цукровий діабет, ендокардіальної фіброеластоз, синдром хронічної втоми
Краснуха
Цукровий діабет, синдром вродженої краснухи, прогресуючий паненцефаліт
Папілломавіруси людини 16, 18 типу
Карцинома шийки матки
Epstein-Barr вірусна інфекція
назофарингеального карцинома, лімфома Беркітта, В-клітинна лімфома, лейкоплакія слизової ротової порожнини
Polyoma вірус (JC вірус)
Рак товстої кишки
Герпесвіруси 8-го типу (HHV-8)
Саркома Капоші, хвороба Кастльмана, первинна лімфома
Віруси епідемічного паротиту, кору, цитомегаловіруси, аденовіруси, ентеровіруси
Ендокардіальний фіброеластоз, шизофренія, депресивні і прикордонні стани
Campylobacter jejuni, Chlamydia psittaci
Лімфоми
Helicobacter pylori
...