.
м.
Зв'язок між конструкційними і еквівалентними повітряними зазорами встановлюється через коефіцієнт Картера з поверхні якоря, що враховує геометричні розміри зубцевого шару якоря
. (4.50)
Приймаю = 3,183 мм. br/>
.
Знайдемо коефіцієнт Картера з поверхні полюса для ексцентричного зазору
, (4.51)
.
, (4.52)
В
4.11 Розрахунок конструкційних розмірів і параметрів котушки головного полюса
При знаходженні параметрів котушки головних полюсів, одним з вирішальних значень для вписування котушки, є переріз провідника обмотки збудження. Приймаю клас ізоляції В«ВВ» і щільність струму рівну
j в = 3,5 А/мм 2 . (4.53)
Далі розраховую межі, в яких повинно знаходитися перерізпровідника обмотки збудження.
, (4.54)
мм 2 .
Котушки головних полюсів при 2р = 2 виконуються намотуванням провідників на широке ребро. Вибираю розміри провідника, згідно [1]
h пр Г— b пр = 25 Г— 1,81 q в = 44,6 мм 2 . (4.55)
Приймемо: D мв = 0,5 мм, D розд = 1 мм, D вист = 0,5 мм. p>
Знайдемо розмір котушки по висоті h в до
, (4.56)
В
Розбиваємо загальне число витків на два шару
(4.57)
Тоді розміри котушки по ширині при намотуванні на широке ребро
, (4.58)
, (4.59)
В В
Виходячи з отриманих розмірів котушки, розраховується середня довжина одного витка обмотки збудження для верхнього і нижнього шару
, (4.60)
, (4.61)
В В
Загальна довжина міді обмоток збудження L в
, (4.62)
В
Опір обмотки збудження при 20 В° С
, (4.63)
де k підр - коефіцієнт, що враховує підріз котушки. k підр = 1.
В
Маса міді котушок головних полюсів m мв
, (4.64)
В В В
5 Розрахунок стаціонарної комутації
Метою даного розрахунку є знаходження середнього за період комутації значення реакції ЕРС. Розрахунок виконується на основі раніше отриманих параметрів активного шару, колектора і щіток. Необхідно забезпечити виконання обмеження по допустимій величині середньої реактивної ЕРС.
Розглянемо чотири характерних області замикання потоків пазової розсіювання
, (5.1)
де - сумарний питомий коефіцієнт індуктивності;
- магнітна провідність в пазу якоря над міддю;
- те ж для частини паза, зайнятої міддю провідників;
- те ж по коронкам зубців якоря;
- те ж для лобових частин обмотки якоря.
Питома магнітна провідність частини паза, зайнятої міддю
, (5.2)
де - висота частини паза, зайнятої міддю провідників;
- коефіцієнт екрануючого ефекту від вихрових струмів.
Визначаю з повної висоти паза
, (5.3)
де - одностороння товщина ізоляції якірної котушки;
- висота клина;
- загальне число прокладок на дні паза і під клином;
- товщина прокладок.
Односторонню товщину ізоляції обчислюємо за формулою
, (5.4)
В В
Розрахуємо наведену висоту елементарного провідника паза якоря
, (5.5)
де - висота елементарного провідника в пазу якоря;
- сумарна ширина міді в пазу;
- кутова частота комутації одного паза;
- питома провідність міді при очікуваній робочої
температурі. = 35 В· 10 6 см/м.
Для цього знайдемо величину
, (5.6)
де - окружна швидкість на поверхні колектора в
номінальному режимі;
- коефіцієнт щіткового перекриття.
, (5.7)
В
, (5.8)
.
В
.
По діаграмі малюнка 9.2, згідно [1], знайдемо величину коефіцієнта демпфірування. = 1. <В
Питома магнітна провідність частини паза над міддю
, (5.9)
де - коефіцієнт, що враховує матеріал бандажа кріплення
якірної обмотки. При клиновому кріпленні зі склопластик
приймається = 1.
Знайдемо величину h 1
, (5.10)
В
Гн/м.
Питома магнітна провідність по коронкам зубців
, (5.11)
де - коефіцієнт Картера для поверхні якоря під додатковим полюсом.
, (5.12)
Задамося величиною повітряного зазору між якорем і додатковим полюсом
, (5.13)
В
.
Розрахуємо ширину наконечника додаткового полюса
, (5.14)
мм.
Гн/м.
З урахуванням распушения магнітний потік додаткового полюса...