що характеризують актуальний потенціал успіху;
? фіксація відхилень і аналіз причин, відповідальних за відхилення;
? виявлення необхідних коригувальних заходів для управління відхиленнями від стратегічного курсу.
Реалізація стратегічного контролю пов'язана з великим числом проблем. Це насамперед проблеми вимірювання, організаційної структури і взаємин. Проблеми вимірювання пов'язані з невизначеним тимчасовим горизонтом і високим ступенем абстрактності стратегічного планування, що ускладнює дії з контрольованими величинами. p align="justify"> Організаційна структура підприємства, яка фіксує взаємини між підрозділами і сферами діяльності підприємства, може сприяти розбіжності короткострокових оперативних цілей структурних одиниць і довгострокових стратегічних цілей підприємства. Як правило, для структурних підрозділів пріоритетними є вимірювачі їх успіху сьогодні, так як механізм мотивації співробітників орієнтується на досягнуті показники. Проблема взаємовідносин проявляється в недостатній готовності керівництва підприємства робити загальнодоступним для контролю прийняті ними стратегічні рішення. Основне завдання стратегічного контролю полягає в підтримці досягнення стратегічної мети підприємства. p align="justify"> Процес стратегічного контролю складається з трьох фаз: формування контрольованих величин; проведення контрольної оцінки; прийняття рішення за результатами стратегічного контролю.
Формування контрольованих величин. В якості контрольованих величин слід розглядати об'єкти контролю. Такими об'єктами, а отже, і контрольованими величинами можуть бути: цілі, стратегії, потенціали успіху, фактори успіху, сильні і слабкі сторони підприємства, шанси і ризики, припущення-сценарії, рубежі і наслідки. Проведення контрольної оцінки. Ця фаза стратегічного контролю може розглядатися як власне контроль у вузькому сенсі. Тут визначаються і оцінюються ефективність поточного процесу і створеної структури, а також правильність поставленої мети. Зокрема, на цій фазі можуть проводитися порівняння, аналіз і оцінка відхилень, а також обгрунтування причин, що викликали виявлені відхилення. Прийняття рішення за результатами стратегічного контролю. За останній фазі процесу стратегічного контролю за даними аналізу відхилень між контрольованими величинами генеруються і реалізуються коригувальні заходи. Крім того, стимулюється проведення самих коригувань. Одним з основних джерел інформації в стратегічному контролінгу є стратегічний облік. В якості інструментарію стратегічного обліку значне поширення отримав метод стратегічних балансів. p align="justify"> Існує кілька видів і методик складання стратегічних балансів. Перш за все, виділяють зовнішні і внутрішні баланси. Перші мають на меті виявлення і вимір шансів і ризиків підприємства на ринку (у зовнішньому середовищі). Завдання побудови внутрішніх балансів полягає у виявленні вузьки...