лімату і при рівнинному або горбистому рельєфі суші протягом річок спокійне і тому вони несуть мало піску і глини і порівняно багато розчинених сполук заліза, а іноді алюмінію і марганцю. Густа рослинність областей вологого клімату дає при своєму розкладанні багато кислот, що руйнують породи і сприяють звільненим при цьому сполукам заліза, марганцю та алюмінію переміщатися в розчиненому вигляді. Крім того, густа рослинність оберігає сушу від розмивання, що теж зменшує кількість піщано-глинистої каламуті в річках. p align="justify"> Склад гірських порід, що складають сушу, а також клімат визначають відносна кількість виносяться з суші рудних елементів. Багато заліза і марганцю дають основні гірські породи, особливо базальти і діабази. Алюміній в умовах вологих тропіків легше вимивається з базальтів і нефелінових) порід, важче з гранітів. p align="justify"> Річки забирають розчинені сполуки заліза, марганцю та алюмінію в море, де і відбувається їх осадження. Якщо одночасно з ними осідає мало забруднюючих домішок, те можуть утворитися порівняно чисті рудні поклади. Сприятливими місцями для накопичення цих руд є спокійні затоки або лагуни. p align="justify"> Повільне накопичення опадів може відбуватися не тільки на платформах, але іноді і в геосинкліналях. Так як основні гірські породи (діабази, базальти та інші) нерідко на значних площах виходили на поверхню саме в геосинклінальних областях, то можливостей для накопичення руд у них було не менше, а більше, ніж на платформах. Для накопичення осадових відкладень має значення і те, що геосинклінальниє області не на всій своїй площі характеризуються нестійкістю земної кори або швидким накопиченням опадів. У них зустрічаються ділянки, часом порівняно стійкі, що сприяє повільному накопиченню осадових порід. Такі ділянки якраз і становлять найбільший інтерес з точки зору осадового рудоутворення. p align="justify"> На початку індустріалізації наша Батьківщина відчувала гостру потребу в алюмінієвих рудах - боксити. У той час у нас і за кордоном панувала теорія, що боксити утворилися на суші в результаті тропічного вивітрювання. Академік А.Д. Архангельський на основі детального вивчення бокситів прийшов до зовсім іншого висновку. Він з'ясував, що найбільш великі і високоякісні бокситові родовища мають не наземне, а морське походження і утворилися в геосинкліналях. Геологічні партії були направлені в райони поширення геосинклінальних морських відкладень, сприятливих для утворення бокситів. Ці геологічні пошуки увінчалися відкриттям ряду нових багатих бокситових покладів в девонських морських відкладеннях на Уралі, що забезпечило наші алюмінієві за В¬ води вітчизняною сировиною. Девонські боксити Уралу відкладалися хоча і в геосинклінальної області, але в такі моменти її життя, коли накопичення опадів відбувалося повільно, з перервами і тимчасовими відступами моря. Значна частина цих бокситів відклалася на суші в поглибленнях серед вапняків. p align="justify"> Цікаве походження покладів фо...