исьмова згода працівника на понаднормову роботу у випадках, встановлених законодавством та ін.).
Найчастіше табель обліку робочого часу веде фахівець з кадрів, бухгалтер чи керівник структурних підрозділів. Фахівця з даної обов'язки (табельника) багато керівників організацій вважають нераціональним тримати у себе в якості штатної одиниці. Обов'язок із ведення даного табеля робочого часу повинна бути вказана в трудовому договорі або покладена на співробітника наказом керівника організації.
Заповнюємо першу сторінку табеля обліку робочого часу. У першій верхній графі вказуємо найменування організації відповідно до установчих документів. Якщо організація має структурний підрозділ, то вказуємо в графі «Структурний підрозділ» його найменування.
Потім заповнюємо графи «Номер документа» і «Дата складання» (зазвичай береться останній день поточного місяця). У графі табеля обліку робочого часу «Звітний період» вказуємо з першого числа поточного місяця по останнє число цього місяця.
Заповнюємо другу сторінку табеля обліку робочого часу. У графі 1 указується порядковий номер співробітника. Графи 2 і 3 заповнюються на підставі відомостей в особових картках співробітників (форма № Т - 2).
Табель обліку робочого часу ведеться на протязі місяця. В останній день місяця у табелі підводять підсумкове кількість відпрацьованих годин кожним співробітником підприємства.
Для відображення щоденної кількості відпрацьованих годин кожного працівника в табелі відведені графи 4 і 6 (розбиті на два рядки: у верхній - зазначають код витрат робочого часу з таблиці на першій сторінці табеля, у нижній - тривалість часу по відповідним кодом (у хвилинах, годинах)).
Відзначаються проміжні результати (графа 5 і 7 на другій сторінці форми Т - 12), причому у верхньому рядку відзначають кількість відпрацьованих днів, а в нижній - кількість відпрацьованих годин співробітником за обліковий період.
У табелі форми Т - 12 витрати робочого часу враховуються двома методами: метод суцільної реєстрації явок і неявок на роботу або метод реєстрації відхилень (запізнень, неявок, понаднормових годин і т.д.). Якщо облік в табелі ведеться в днях, то при відображенні неявок по будь-яких причин у верхньому рядку графах проставляють тільки коди, нижні залишають порожніми.
Графи 8-17 табеля обліку робочого часу заповнюються в кінці місяця, коли підраховується загальна кількість відпрацьованих днів і годин. При підрахунку відпрацьованих днів виключаються всі ті, коли працівник був відсутній (дні відряджень, лікарняних, прогули, вихідні і т.д.).
Графа 8 табеля обліку робочого часу - сума чисел у верхньому рядку графів 5 і 7, графа 9 - сума чисел у нижньому рядку графів 5 і 7. Кількість днів неявок вважаються окремо і заносяться до граф 14-16. У графі 15 вказують код причини неявки (таблиця на першому аркуші). У графі 17 заносять загальна кількість вихідних кожного працівника за місяць.
На третій сторінці графи 18-22 заповнюються на один для всіх співробітників вид оплати і кореспондуючий рахунок, а графи 18-34 - різних за кожному співробітнику видів оплат та кореспондуючих рахунків.
Третя і четверта сторінки табеля обліку робочого часу заповнюються бухгалтерією.
Табель робочого часу складається в одному примірнику. Підписується керівником структурного підрозділу, кадровиком і передається в бухгалтерію.
Розрахунково-платіжна відомість є документом первинної облікової документації з праці та її оплату. Вона призначена для розрахунку та виплати заробітної плати працівникам організації. Розрахунково-платіжна відомість має уніфіковану форму № Т - 49 (затв. Постановою Держкомстату Росії від 5 січня 2004 г. №1).
Розглянемо заповнення розрахунково-платіжної відомості. Організація має право самостійно вибрати, яку саме форму відомості їй застосовувати: розрахунково-платіжну відомість (форма № Т - 49), платіжну відомість (форма № Т - 53), розрахункову відомість (форма № Т - 51).
При застосуванні розрахунково-платіжно?? відомості за формою № Т - 49 інші розрахункові та платіжні документи за формами № Т - 51 і Т - 53 не складаються. На працівників, які отримують заробітну плату із застосуванням платіжних карт, складається тільки розрахункова відомість, а розрахунково-платіжна і платіжна відомості не складаються.
У рядку Найменування організації потрібно вказати назву підприємства (повне або скорочене, як передбачено у статутних документах організації). Якщо є структурний підрозділ, в якому окремо проводиться розрахунок зарплати, то необхідно вказати його назву. У разі відсутності такого проставляється прочерк.