іщує процес запам ятовування.
У дослідженнях педагогів (Карпінська Н.С., Коніна М.І., Таллер Л.А., Ушакова О.С.) звертається увага на Різні аспекти процесса сприймання: розуміння тими, Ідеї, змісту ілюстрації, образу головного героя, создания виразности ЗАСОБІВ. Учені констатують, что ілюстрацію дитина НЕ спріймає всю відразу, а лишь часть й Не всегда головну; пізнаючі предмети на картинці, діти НЕ відразу усвідомлюють їх призначення, взаємозв язок. Це відбувається через том, что процес сприймання НЕ відразу встановлює зв язки з минулим досвідом дітей, тому осміслювання, розуміння картинки приходити Дещо пізніше. На мнение Г.О.Люблінської, сприймання ілюстрацій дошкільнікамі здебільшого поклади від педагогічного керівніцтва. Если дитину попросіті розповісті про бачене на ілюстрації через 7-10 днів, вона основном прігадає лишь ОКРЕМІ деталі, до того ж далеко не всегда суттєві та основні. Проти, если после розгляданих ілюстрації дати Їй Назву, или Запропонувати дітям самим ее придумат, то и через 10 днів діти правильно й усвідомлено передаються Основний Зміст ілюстрації. Сприймання ілюстрації для дитини порівняно з реальними предметами ускладнюється тім, что у спрійманні ілюстрацій вагітн доля только зоровий аналізатор, а того дитина НЕ может комплексно відчуті Поданєв в ілюстрації про єкт через Інші аналізаторі. Трудність у спрійманні ілюстрації дошкільнікамі Полягає и в їхньому невмінні Керувати процесом сприймання, тобто організовуваті свою Рамус, вібірково спрямовуваті ее на істотні та основні елементи про єкта сприймання, вміті НЕ лишь дивитись, но ї Бачити. Тому для розуміння ілюстрації та патенти Встановити зв язок збережений предмета з наявний в дитини чином и знань, тобто дитина винна впізнаті в зображуваному предметі Знай річ. Сприймання ілюстрацій покладів такоже від виду МАЛЮНКИ, Який подає художник-ілюстратор. А.М.Богуш Зазначає, что діти старшого дошкільного віку більш підготовлені до сприймання світлотіньовіх малюнків, бо в них Вже сформовані Поняття про форму и колір, а такоже лінійніх малюнків, в якіх Їм Доступне сприймання як про єму, так и рітмікі ліній [8 , с.82].
Діти старшого дошкільного віку спріймають усі відімі малюнки: лінійній, світлотіньовій, умовний. Методист Зазначає, что для розуміння дитиною ілюстрації нужно помочь Їй Установити головний зв язок збережений на ілюстрації, послідовний Хід Дії. Цей зв язок - перша Умова розуміння. Про розуміння можна Говорити тоді, коли дитині удалось, по-перше, Встановити зв язок между частинами спрійнятого цілого І, по-друге, - между новим предметом и знань, Які є.
За свідченнямі Т.О.Репіної-Кондратович, художній образ ілюстрацій дитина спріймає активно, емоційно, ставленого дітей до героя книги Суттєво змінюється после показу ілюстрацій [10, с.17]. Своїми жестами діти часто наслідують персонажів, смороду з цікавістю розглядають вирази лица людини. Форма, манера МАЛЮНКИ впліває на характер сприймання, глибино СПОСТЕРЕЖЕНЬ. Яскравий Динамічний Малюнок без загромаджуючіх деталей, без різкого Відхилення від дійсності більш Доступний сприймання дітей 5-7 років.
Підвесті дітей до більш високого естетичного сприймання и водночас розвинутості и збагатіті їхнє мовлення можна за умови розвитку здатності дітей емоційно спрійматі ї оцінюваті в художній ілюстрації Елементарні естетичні якості, гармонію кольору, композіцію. У процессе читання твору з помощью ілюстрацій повнотіла его розуміння растет. Дослідження педагогів засвідчілі, что дошкільники розуміють текст тоді, коли ВІН встановлює зв язок шкірного слова з відповіднім чином предмета, его якістю чі его дією. Ті ж самє відбувається и при спрійманні дітьми ілюстрації. Для розуміння ілюстрації та патенти Встановити зв язки между частинами спріймаючого цілого та между новим предметом и наявний в дитини знання.
Леушина Г.М., Овсепян Т.Г., Рубінштейн С.Л. показали, что на зв язність Розповіді за ілюстраціямі, крім доступності змісту й художньої форми зображення, впліває и попередня цільова настанова у виде запитань, Які ставити дитині вихователь перед качаном розгляданих ілюстрації. На запитання Що зображено на ілюстрації?- Діти перераховують предмети. На запитання Що роблять діти на ілюстрації?- Дошкільники дають зв яз?? ий виклад сюжету .При підготовці усної Розповіді за змістом ілюстрації М.І.Жінкін вказує на необходимость мобілізуваті Словниковий запас дитини, привести его у стан готовності для передачі думок; акцентує Рамус на необхідності розвіваті оперативну пам ять, а такоже підключаті до звукового мовлення и Внутрішнє мовлення дитини.
Таким чином, сприймання дитиною ілюстрації є більш складним для неї процесом, чем безпосереднє сприймання реального предмета, бо ілюстрацію дитина спріймає лишь зором.
Аналіз психолого-педагогічних ДОСЛІДЖЕНЬ относительно сприймання ілюстрації дошкільнікам...