тановка перед дітьми системи завдань, що вимагають активного з'ясування шляхів і засобів їх вирішення, з самого початку вводить першокласників в область інтелектуальних пошуків, відкриває перед ними необхідність обгрунтування знайдених способів дії на основі розгорнутих міркувань і висновків. Завдяки такій активної розумової діяльності діти можуть свідомо засвоїти потрібні знання та вміння. Ця робота привертає до себе дітей і при правильному керівництві з боку вчителя цілком їм посильна. Тому в перші місяці навчання особливо небезпечно вимагати від учнів простого запам'ятовування тих чи інших відомостей без належного розуміння їх необхідності і умов застосування. Звичайно, першокласники можуть багато і міцно запам'ятати. Безпосередній і зовнішній ефект вчення при цьому буде досягнутий, але буде упущений з-під контролю важливий момент - початок формування у школярів пізнавальних інтересів до навчального матеріалу. Відсутність же таких інтересів негативно позначається на всій подальшій навчальній роботі.
Таким чином, при первісному входженні в шкільне життя у дитини відбувається істотна психологічна перебудова. Він набуває деякі важливі звички нового режиму, встановлює довірчі відносини з учителем і товаришами. На основі з'явилися інтересів до змісту навчального матеріалу у нього закріплюється позитивне ставлення до навчання. Подальший розвиток цих інтересів і динаміка ставлення молодших школярів до навчання залежать від процесу формування у них навчальної діяльності. Тому особливе значення для педагогічної психології представляє питання про будову цієї діяльності та особливості її окремих компонентів.
1.2 Теорія цілісної індивідуальності
Сучасне вчення про індивідуальність характеризується різноманіттям і багатоплановістю. Психологічна наука має кількома підходами до її дослідження, кожен з яких - будь то адитивний або неадитивні редукціоністскій або інтегративний - відображає певний і однаково необхідний аспект об'єктивної реальності. Одні автори роблять ставку на вивчення внутрішньої структури індивідуальності; інші - на її взаємозв'язку і взаємини з іншими системами дійсності; треті - на з'ясування функціональної ролі цілісної індивідуальності і т.д.
Основне завдання пропонованого повідомлення полягає в тому, щоб розкрити склалися позиції в пониманита індивідуальності, виділити в них спільне і особливе і на цій основі сконструювати ієрархічну модель загальної індивідуальності.
Витоки сьогоднішнього уявлення про цілісну індивідуальності ми виявляємо в працях С.Л. Рубінштейна. Розроблений ним принцип детермінізму психічного дозволяє розглядати сукупність внутрішніх умов або цілісну індивідуальність в багатоаспектних якостях, в плані співвідношення зовнішнього і внутрішнього, загального, особливого і одиничного, а також в ракурсі загальнопсихологічних проблем психології розвитку і т.д. Основоположним принципом побудови цілісної індивідуальності виступають у С.Л. Рубінштейна взаємозв'язок, логічне з'єднання частин у ціле. Так, він писав, що lt; хоча в особистість включається і тіло людини і його свідомість, ніяк не доводиться говорити про фізичну особи і особи духовної, оскільки включення тіла в особистість чи віднесення його до неї ґрунтується саме на взаєминах між фізичної та духовної стороною особистості. Фізичне і духовне - це сторони, які входять в особистість лише в їх єдності і внутрішнього взаємозв'язку gt; [4, с. 242]. Частини цілого розумілися автором не як рівноправні освіти, а як підлеглі певної субординації.
lt; Індивідуальні властивості особистості - це не одне і те ж, що особистісні властивості індивіда, тобто властивості, що характеризують його як особистість gt; [14, с. 119]. Коротше кажучи, цілісна індивідуальність у трактуванні С.Л. Рубінштейна насищалося різнорівневими властивостями, що представляють собою одночасно сплав біологічного і соціального.
Інший різновид цілісної індивідуальності фігурує в дослідженнях Б.Г. Ананьєва. Використовуючи апарат математичної статистики, він побудував багатоступеневу, або багаторівневу, структуру індивідуальності, що складається з властивостей виду, індивіда, особистості і суб'єкта діяльності. Сукупність різноманітних проявів перерахованих характеристик людини склала основу комплексної індивідуальності. У свою чергу комплекси, що включають всілякі зв'язки і взаємини частин цілого, варіюють залежно від статі, віку та інших факторів. Більше того, Б.Г. Ананьїв зробив спробу розкрити характер залежності між різнорівневими властивостями комплексної індивідуальності. Так, він зазначав, що lt; структура особистості включає структуру індивіда у вигляді найбільш загальних ... комплексів органічних властивостей gt; [1, с. 305]. Цю зв'язок можна розуміти спрощено як пряму кореляційну залежність структури особистості від соматично...