тому чи іншому повідомленні. Також працює і інверсія, вона, як би, виділяє, ставить на перше місце, виносить вперед більш значиме, те, що хочеться підкреслити, на чому робимо наголос. Тобто найчастіше інверсія передає нашу емоцію або настрій. Таким чином, ми можемо стверджувати, що комунікаційні цілі змінюють порядок слів. [5 c. 176]
Цілком комунікативної функції підпорядковане розташування головних членів. Підмет - тема (про що говорить пропозицію) в нейтральних розчленованих висловлюваннях завжди передує присудок, а присудок - рема (те, що сказано про це) розташовується в кінці речення. [5 c. 179]
Під Фузія, таких як російська, де відносини між словами реалізуються за допомогою морфем, комунікативний принцип розміщення слів відіграє головну роль у визначенні порядку слів. У пропозиції є дві ударних позиції: на початку і в кінці. Таким чином, під Фузія письменник чи мовець поміщають комунікативно - значиму частину пропозиції або в початкову, або в кінцеву позицію.
В аналітичних мовах, таких як англійська, граматичний принцип виступає вперед. Порядок слів в англійській мові граматично зафіксований.
Відомо, що в англійській мові звичайний порядок слів у нейтральної формі викладу - це підмет і присудок і далі другорядні члени речення, причому підмет зазвичай є даними, а наступні за ним члени речення повідомляють нове. Проте в англійській мові вже повністю грамматікалізовани такі випадки, коли на першому місці виявляються інші члени речення, і підмет переставляється на інше місце raquo ;. [5 с. 183].
Особливо часто зміни в розташуванні компонентів пропозиції відбувається при актуалізації пропозиції, тобто у висловлюванні.
Актуалізація пропозиції (його включення в контекст або ситуацію), тобто здійснення висловлювання може змінювати і розташування компонентів словосполучення raquo ;. [16 с. 56]. При цьому засобами порядку слів виражається не тільки його склад, тобто розподіл на тему і РЕМу, але і ступінь комунікативної значущості кожного слова. При звичайному розташуванні слів кожне з них комунікативно значимо. Зміни звичного порядку посилюють або послаблюють комунікативне значення слова. При цьому посилення комунікативної значущості спостерігається при пересуванні слова в початкову позицію (самостійна тема) або в кінцеву (рема). Що стосується серединного положення, то, потрапляючи в нього, член речення виявляється комунікативно незначущим.
На цьому явищі грунтується механізм експресивності: висування слова вперед робить його більш значущим. Прозаїчна письмова мова має одні й ті ж закономірності порядку слів у всіх функціональних стилях. Художня мова відрізняється наявністю не тільки нейтральних, але й експресивних висловлювань. Принципово відрізняється поетична (віршована) і розмовна мова.
У розмовній мові іншим є сам принцип розміщення слів. Порядок слів в розмовній мові (промови вимовної, але не читається) відображає процес формування висловлювання, процес формування фрази в голові мовця. Послідовність розташування слів відповідає послідовності виникають?? свідомості мовця понять. Але при цьому можна виділити загальні закономірності розміщення слів в розмовній мові, також відмінні від закономірностей їх розміщення в письмовій мові. Отже, є й іншими норми порядку слів.
Основна функція порядку слів в розмовній мові - вираз ступеня комунікативної значущості слова. Все значиме висувається вперед, рема може бути в будь-якому місці висловлювання, але частіше на початку або середині. Висування вперед всього комунікативно значущого призводить до частої препозиції керованих компонентів пропозиції, що різко відрізняє норми порядку слів розмовної мови. [5 c. 194]
Відомо, що за законами психології ступінь розуміння залежить від організації висловлювання. Якщо письменник хоче дійсно бути понятим читачем, а він цього хоче, то для здійснення належного впливу на читача йому недостатньо висловити, передати лише сенс, основну ідею твору через слово, вислів; необхідно так передати це слово, вислів, щоб воно неодмінно" активізувало уяву і почуття читача, а не тільки його думка. І це усвідомлено або неусвідомлено, завжди і враховує письменник, інакше його твір не дійде до адресата, отже, не здійснитися дію і специфічне спілкування в області естетичної. Інакше кажучи, комунікативній ролі тут мало, необхідна ще впливає або образотворча роль мови, активизирующая фантазію і почуття читача. Спілкування в художньо-естетичної області повною мірою може здійснюватися лише в тому випадку, якщо мова виразна, образна, емоційна , якщо вона будить уяву читача, тобто якщо вона виконує ще й естетичну функцію. Тільки майстерно побудована і особливим чином організована мова може виконати естетичну функцію літератури і вважатися художньої. [5 c. 19...
