мислення. У роботі зі школярами 9 - 11 класів можуть бути використані ігри для учнів попередньої вікової групи. Однак вони повинні бути ускладнені в сенсі підвищення вимог до точності виконання тих чи інших технічних прийомів.
. 3 Методика проведення рухливих ігор на уроках фізичної культури
Рухливі ігри слід вибирати таким чином, щоб виховувати в учнів високі морально вольові якості і, зміцнювати здоров'я, надаючи сприяння правильному фізичному розвитку та формуванню життєво важливих рухових навичок та вмінь. Недопустимо в процесі гри принижувати людську гідність, допускати грубість. Таким чином, рухливі ігри відіграють велику роль у вихованні свідомої дисципліни у дітей, яка є неодмінною умовою кожної колективної гри. Організоване проведення гри багато в чому залежить від того, як діти засвоїли її правила, що виходить з проявів свідомої дисципліни. У процесі ігор у дітей формуються поняття про норми громадської поведінки, а також виховуються певні культурні навички. Однак гра приносить користь тільки тоді, коли вчитель добре обізнаний з педагогічними завданнями (виховними, оздоровчими та освітніми), які розв'язуються під час гри, з анатомо-фізичними та психологічними особливостями учнів, із методикою проведення ігор, дбає про створення й додержання відповідних санітарних умов. Більшість рухливих ігор має широкий віковий діапазон: вони доступні дітям різних вікових груп. Найбільша близькість тієї чи іншої гри певному віку зумовлюється ступенем її доступності [6; 91].
Важлива умова успішності ігрової діяльності - розуміння змісту й правил гри. Пояснення їх можна доповнити показом окремих прийомів і дій. Навчання дітей доцільно починати з простих, некомандних ігор, потім завершити складними - командними. До більш складних ігор слід переходити своєчасно, поки учні не втратили зацікавленості до вивчених раніше. Це допоможе закріпити навички та вміння. Для вирішення певних завдань, поставлених перед грою. Перед тим як вибрати певну гру, слід поставити конкретне педагогічне завдання, розв'язанню якого вона сприяє, враховуючи склад учасників, їхні вікові особливості, розвиток і фізичну підготовленість [16; 41].
При доборі гри треба враховувати форму проведення занять (урок, перерва, свято, тренування), а також, що дуже важливо, дотримуватись відомого в педагогіці правила поступового переходу від легкого до складного. Для цього, щоб визначити ступінь складності тієї чи іншої гри, враховується кількість елементів, які входять до її складу (біг, стрибки, метання тощо). Ігри, які складаються з меншої кількості елементів і в яких немає розподілу на команди, вважаються легшими. Відбір гри залежить і від місця проведення. У невеличкому, вузькому залі або коридорі можна проводити ігри із шикуванням у колони і шеренги, а також ті, в яких гравці беруть участь по черзі. У великому залі або на майданчику - ігри великої рухливості з бігом врозтіч, із метанням великих і малих м'ячів, з елементами спортивних ігор тощо При доборі гри слід пам'ятати про наявність спеціального інвентарю. Якщо гравці стоять і чекають довго в чергах на необхідний інвентар, вони втрачають інтерес до гри, що призводить до порушення дисципліни.
Таким чином, ефективність проведення гри залежить від адекватності вирішення таких організаційних чинників:
вміння дохідливо й цікаво пояснити гру;
розміщення гравців під час її проведення;
визначення ведучих;
розподіл на команди;
визначення помічників та суддів;
керівництва процесом гри;
дозування навантаження в грі;
закінчення гри;
Перед поясненням, учнів слід розмістити у вихідне положення, з якого вони будуть розпочинати гру. Пояснюючи, вчитель повідомляє назву гри, її мету і хід, розповідає про роль кожного гравця, його місце. При поясненні і проведенні гри вчитель повинен стояти в такому місці, в якому всі гравці могли б його бачити і чути. Для кращого засвоєння гри розповідь можна супроводжувати показом окремих складних рухів. Особливу увагу гравців треба звернути на правила гри. І якщо ця гра проводиться вперше, учитель перевіряє, чи всі гравці розуміють її правила [13; 33]. Існує кілька способів визначення ведучого, а застосовують їх залежно від умов занять, характеру гри та кількості гравців. Учитель може призначити ведучим одного з гравців на свій розсуд, коротко обґрунтувавши свій вибір. Ведучого також можуть обрати самі гравці. Однак для цього необхідно, щоб вони добре знали один одного, інакше їхній вибір не завжди буде вдалим.
Можна призначити ведучого за результатами попередніх ігор. Цей вибір стимулює учнів добиватися кращих результатів. Часто застосовують жереб...
