кування у вигляді лічби. Ролі ведучого можуть бути різноманітні і сприяти формуванню організаторських навичок та активності. У командних іграх та естафетах змагаються між собою дві і більше команди, а розподіл гравців на команди може здійснюватися вчителем одним із таких способів:
за допомогою розрахунків;
фігурним маршируванням;
за вказівкою керівника;
за вибором капітанів, які по черзі добирають собі гравців;
Усі способи розподілу на команди треба запроваджувати відповідно до характеру та умов проведення гри, а також складу гравців. У складних іграх із великою кількістю гравців необхідно залучати суддів - помічників, вони вважають очки або час, спостерігають за порядком і станом місця для гри.
Помічники й судді призначаються з учнів, від виконання фізичних вправ середньої та великої інтенсивності, для яких фізичне навантаження протипоказана. Якщо таких учнів немає, то помічників та суддів призначають із числа гравців. Керівництво грою, безперечно, найважчий і водночас вирішальний момент у роботі педагога, бо тільки це може забезпечити досягнення запланованого педагогічного результату. Керівництво грою включає декілька обов'язкових елементів:
спостереження за діями учнів, гравців;
усунення помилок;
показ правильних і колективних прийомів;
грубого ставлення до гравців;
регулювання навантажень;
стимулювання необхідного рівня фізичної активності протягом усієї гри;
Направляючи ігрову діяльність, вчитель допомагає вибрати спосіб вирішення ігрової задачі, добиваючись активності, самостійності і творчої ініціативи гравців. В окремих випадках він може включитися в гру сам, демонструючи як краще діяти в тому чи іншому випадку. Важливо своєчасно виправляти помилки. Краще це робити під час спеціальної перерви, а (гравці в даний час залишаються на своїх місцях). Пояснювати помилку потрібно стисло, демонструючи правильні дії. Якщо цих прийомів недостатньо, застосовують спеціальні вправи, окремо аналізують ту чи іншу ситуацію і пояснюють спеціальні дії. Відповідальним моментом у керівництві рухливими іграми є дозування фізичного навантаження, визначення якого є складнішим, ніж у фізичних вправах, не пов'язаних з ігровими діями. Ігрова діяльність своєю емоційністю захоплює дітей, і вони не відчувають втоми. Щоб уникнути перевтомлення учнів, необхідно своєчасно припинити гру або змінити її інтенсивність і характер навантаження. Регулюючи фізичне навантаження в грі, вчитель може використовувати різноманітні прийоми: зменшувати або збільшувати час, відведений на гру; змінювати кількість повторень гри, розміри майданчика і довжину дистанції, яку пробігають гравці; регулюючи вагу і кількість предметів, ускладнювати чи спрощувати правила гри й перешкоди, вводити короткочасні паузи для відпочинку або уточнення чи аналізу помилок [8; 74].
Закінчення гри має бути своєчасним (коли гравці отримали достатнє фізичне й емоційне навантаження). Передчасне або раптове закінчення гри викликає невдоволення у учнів. Щоб уникнути цього, педагог повинен укластися в час, відведений для гри. Після закінчення гри необхідно підвести підсумки. При повідомленні результатів слід вказати командам і окремим гравцям на допущені помилки та негативні й позитивні моменти в їхній поведінці. Бажано відзначити кращих ведучих, капітанів, суддів. Як уже зазначалося, рухливі ігри використовуються для вирішення освітніх, виховних та оздоровчих завдань у відповідності з вимогами програми. В залежності від завдань і характеру гри, її фізичного та емоційного навантаження, складу учнів вона може бути включена в усі частини навчально-тренувальних занять. Підготовча частина - ігри невеликої рухливості й складності, які сприяють зосередженості уваги учнів [20; 18]. Характерними видами рухів для цих ігор є ходьба, біг з додатковими вправами. Основна частина - ігри з бігом на швидкість, з подоланням перешкод, метанням, стрибками та іншими видами рухів, які потребують великої рухливості. Ігри в основній частині повинні сприяти вивченню й удосконаленню техніки виконання тих чи інших рухів.
Заключна частина - ігри незначної та середньої рухливості з простими рухами, правилами та організацією. Вони повинні сприяти активному відпочинку після інтенсивного навантаження в основній частині й завершенню його з добрим настроєм. Всебічного виховання і гармонійного розвитку учнів можна досягнути тільки в процесі багаторічного, систематичного і правильно організованого навчання рухливими іграми [18; 28].
Ігри на місцевості належать до рухомим, разом з тим вони відрізняються від них як змістом, так і завданнями, які вирішують, а також умовами, ...