кладання готового виробу та інше, що підвищує ступінь доступності та готовності продукції до споживання;
зберігання продукції - організація створення та підтримка необхідних її запасів;
контакти з споживачами - дії з фізичної передачі товару, оформленню замовлень, організації платіжно-розрахункових операцій, юридичному оформленню передачі прав власності на товар, інформування споживача про товар і фірму, а також збору інформації про ринок.
Види збуту, ознаки їх класифікації
Позиції, займані фірмами стосовно збуту, мають ознаки дозволяють класифікувати збут за видами (таблиця 9)
Таблиця 9. Класифікація видів збуту
Ознака классіфікацііВіди сбитаСхема1231. По організації системи сбита.1.1. Прямий - безпосередня реалізація продукції виробника конкретному споживачеві. Виробник Споживач 1.2. Непрямий - використання незалежних торгових посередників у каналі збуту. Виробник Оптова і (або) роздрібна торгівля Споживач 1232. По числу посредніков.2.1. Інтенсивний - велике число оптових і різних посередників. Мета: розширення збуту, наближення товару до споживача. Виробник Оптова торгівля 1 2 3 4 ... n Роздрібна торгівля 1 2 ... 1 2 ... 1 2 ... 2.2. Селективний - обмеження числа посередників. Мета: досягнення великого обсягу продажів при збереженні контролю над капіталом збуту. Виробник Оптова торгівля 1 2 3 4 ... n Роздрібна торгівля 1 2 3 ... 1 2 3 ... 2.3. Винятковий - мале (або одиничне) число посередників. Мета: збереження престижного образу і контролю за каналом збуту. Виробник Оптова торгівля 1 2 Роздрібна торгівля 1 2 1
У ресторані ТОВ ??laquo; Астерія використовується канал збуту нульового рівня, оскільки підприємство працює напряму зі своїми клієнтами.
. 4 Розробка комунікативної політики
Комунікативна політика - перспективний курс дій підприємства і наявність у нього обґрунтованої стратегії використання комплексу комунікативних (комунікаційних) засобів взаємодії з усіма суб'єктами маркетингової системи, яка забезпечує стабільну і ефективну діяльність з формування попиту і просування товарів і послуг на ринок.
Безпосередньо сам процес комунікації між підприємством і потенційним споживачем може бути представлений у наступній моделі (рис. 2).
Рис 2. Основні елементи комунікаційного процесу
Повідомлення повинно бути закодовано спосіб, доступний для розшифровки цільовою аудиторією. Щоб звернення було ефективним, кодування, здійснюване відправником, повинно бути адекватно розшифровано одержувачем. «Чим більше знаковий досвід відправника збігається із знаковою досвідом одержувача, тим ефективніше рекламне звернення». Відправники передають повідомлення за допомогою засобів реклами, які здатні досягти цільової аудиторії, а також забезпечити ефективні канали зворотного зв'язку. В якості основних засобів реклами зазвичай виступають засоби масової інформації: газети, журнали, радіо, телебачення.
Більшість лінгвістичних моделей комунікації засновані на тому положенні, що слово завжди містить у собі два аспекти - форму слова (словоформа) і значення слова (рис. 3). Точно так само і пропозиція несе в собі дуальну зв'язок між формою і змістом, представлену на рис. 4.
Рис 3. Лінгвістична основа слова
Рис 4. Лінгвістичні основи речення
Знаючи і розуміючи ці взаємозв'язки, можна дуже вдало вирішувати проблеми комунікації між рекламодавцем і споживачем.
На сьогодні накопичений великий досвід комунікативного аналізу в різних сферах людського буття. В області реклами, маркетингу та масових комунікацій цей досвід акумульовано в працях західних науковців: Р. Якобсона, В. Проппа, Ч. Морріса, З. Фрейда, Р. Барта, К. Леві-Стросса та інших. Зупинимося лише на основних моделях комунікації, які описав Георгій Почепцов.
Рекламу можна класифікувати і залежно від характеру її завдань на тому чи іншому етапі створення або просування на ринку рекламованого товару (послуги). З цієї точки зору вона може бути інформуючої, увещевательной, або нагадує.
Види реклами представлені в таблиці № 10
Таблиця 10. Види реклами.
Вид рекламиОсновние завдання ІнформірующаяПовествованіе про товар-новинку, чи нове модифікаціях, нових сферах застосування вже існуючого товару; інформування споживачів про зміну ціни на товар; пояснення особливостей, споживчих властивостей товару; опис наданих послуг; корекція, уточнення неправильних уявлень про товар, розсіювання побоювань споживачів; формування образу фірми...