альної диверсифікації операційної діяльності підприємства;
активне формування портфеля фінансових інвестицій;
дострокове погашення довгострокових фінансових кредитів.
У процесі оптимізації грошових потоків підприємства дуже важливо
забезпечити їх збалансованість в часі. Це пов'язано з тим, що незбалансованість позитивного і негативного грошових потоків у часі створює для підприємства ряд фінансових проблем. Досвід показує, що результатом такої незбалансованості навіть при високому рівні формування чистого грошового потоку є низька ліквідність цього потоку (відповідно, низький рівень абсолютної платоспроможності підприємства) в окремі періоди часу. При досить високій тривалості таких періодів для підприємства виникає серйозна загроза банкрутства.
У процесі оптимізації грошових потоків підприємства в часі їх попередньо класифікують за такими ознаками. За рівнем «нейтралізуемой» (термін, що означає здатність грошового потоку певного виду змінюватися в часі) грошові потоки підрозділяють на піддаються і не піддаються зміні. Прикладом грошового потоку першого виду є лізингові платежі, період яких може бути встановлений за погодженням сторін, прикладом грошового потоку другого виду - податкові платежі, строк сплати яких не може бути підприємством порушений.
За рівнем передбачуваності грошові потоки підрозділяють на повністю і недостатньо передбачувані (абсолютно непередбачувані грошові потоки в системі їх оптимізації не розглядаються).
Об'єктом оптимізації виступають передбачувані грошові потоки, піддаються зміні в часі. У процесі оптимізації грошових потоків у часі використовуються два основні методи - вирівнювання і синхронізація.
Для збалансованості в часі грошових потоків можна використовувати два основні методи: вирівнювання і синхронізацію.
Вирівнювання грошових потоків спрямовано на регулювання їх обсягів у розрізі окремих періодів, що дозволяє усунути сезонні і циклічні коливання у формуванні вхідного і вихідного грошових потоків.
Домогтися абсолютного узгодження вхідного і вихідного грошових потоків зазвичай не вдається, але істотно зменшити періоди між їх піковими значеннями все-таки можна, і це становить основу процедури. Зближення періодів надходження і вибуття коштів, накладення періодів здійснення виплат і надходжень вирівнює сукупний грошовий потік підприємства. Результати цього методу оптимізації грошових потоків у часі оцінюються за допомогою середньоквадратичного відхилення або коефіцієнта варіації, які в процесі оптимізації повинні знижуватися.
Синхронізація грошових потоків підприємства (бюджетування доходів і витрат) спрямована на забезпечення більш чіткої залежності між вхідними та вихідними грошовими потоками. У процесі синхронізації повинне бути забезпечене підвищення рівня кореляції між цими двома видами грошових потоків. Результати цього методу оптимізації грошових потоків у часі оцінюються за допомогою коефіцієнта кореляції, який у процесі оптимізації повинен прагнути до значення «+1».
Коефіцієнт кореляції позитивного і негативного грошових потоків у часі ККдп розраховується за наступною формулою:
ККдп =? ni=1 (Pп.оi - ПДП /? ПДП) (ОДПi-ОДП /? ОДП) (1.4)
Де Pп.о - прогнозовані ймовірності відхилення грошових потоків від їх середнього значення в плановому періоді;
ПДПi - варіанти сум позитивного грошового потоку в окремих інтервалах планового періоду;
ПДП - середня сума позитивного грошового потоку в одному інтервалі планового періоду;
ОДПi - варіанти сум від'ємного грошового потоку в окремих інтервалах планового періоду;
ОДП - середня сума негативного грошового потоку в одному інтервалі планового періоду;
? ПДП,? ОДП - середньоквадратичне (стандартне) відхилення сум позитивного і негативного грошових потоків відповідно.
Рішення завдання по синхронізації потоків надходжень і виплат грошових коштів у часі та просторі забезпечує безперебійність виробничо-комерційної діяльності підприємства, фінансову стабільність і перспективи розвитку управління грошовими потоками.
Крім того, високий рівень синхронізації надходжень і витрачання грошових коштів за обсягом і в часі дозволяє знизити реальну потребу підприємства в поточному та страховому залишках грошових активів, обслуговуючих основну діяльність, а також резерв інвестиційних ресурсів для здійснення реального інвестування.
У результаті оптимізації грошових потоків підприємства створюються передумови для максимізації чистого грошового по...