лавної Церкви. p> Для статусу державної церкви характерний ряд особливостей:
1. У сфері економічних відносин - за церквою визнається право власності на широкий коло об'єктів: землю, будівлі, споруди, предмети культу і т.д. в багатьох випадках держава звільняє власність церкви від оподаткування або істотно знижує податки на неї. Так, до жовтня 1917 року Російська православна Церква була звільнена від податків і цивільних повинностей.
1. Церква отримує від держави різні субсидії та матеріальну допомогу. У дореволюційній Росії православна Церква отримувала великі субсидії від держави (Приклад - 1907 рік - 31 млн. рублів на утримання церковного апарату). p> 2. Церква наділяється низкою юридичних повноважень - вона вправі реєструвати шлюб, народження, смерть, у ряді випадків - регулювати шлюбно-сімейні відносини.
3. В області політичних відносин церква має право брати участь у політичному житті країни, в тому числі і через представництво церкви в державних органах. Православна Церква в дореволюційній Росії була частиною державного апарату. Синод складався з представників духовенства, що призначаються за розпорядженням царя. p> 4. В області релігійних відносин союз церкви і держави полягає в тому, що глава держави навіть за республіканської форми правління дає релігійну клятву або присягу при вступі на посаду. Церква бере участь і в коронації монархів.
5. Церква володіє широкими повноваженнями в галузі виховання та освіти підростаючого покоління, веде релігійну цензуру друкованої продукції, кіно, телебачення. p> Статус державної релігії, навіть у пом'якшеній сучасній формі, все ж ставить Церква у велику залежність від держави. У тих державах, де одна з релігій оголошена державною, можуть існувати й інші релігії, але їх статус більше обмежений в порівнянні з офіційною церквою. У деяких країнах встановлено формальне рівність всіх релігій, що є ознакою демократичного суспільства (Ірландія, Аргентина), так як закріплюється терпимість по відношенню до інших релігій. Однак це рівність не завжди дотримується на практиці.
Режим відділення церкви від держави існує в багатьох країнах - в сучасній Росії, під Франції, в Німеччині, Португалії та ін Даний режим обумовлений найчастіше прагненням позбавити церкву монополії на виконання ідеологічної та інтеграційної функцій, оскільки церква має потужний потенціал впливу на свідомість людей. Він характеризується наступними особливостями. p> Сьогодні в більшості західних країн церква відділена від держави. Релігійні меншини користуються релігійною свободою без дискримінацій. Церква не втручається в державні справи і, навпаки, держава не втручається в справи церковні. Відділення не виключає і співпраці між державою та релігійними організаціями в деяких справах.
Режим відділення церкви від держави не означає відсутність всякого контролю з боку держави за діяльністю релігійних організацій. Держава не ухиляється від правового регулювання їх статусу та діяльності. p> Режим відділення церкви від держави передбачає правове регулювання діяльності релігійних організацій, що забезпечує певний баланс церковно-державних відносин і дозволяє співпрацювати церкви і державі при вирішенні соціальних питань. При регламентування правового статусу релігійних організацій законодавство більшості держав виходить з визнання свободи совісті та віросповідання, тобто права сповідувати будь-яку релігію, вільно вибирати і поширювати релігійні переконання. [[18]]
Що ж, було б помилкою думати, що відносини між державою і церквою завжди складалися без взаємних претензій. Нещодавно складною проблемою була повернення церкви незаконно відібраних у неї храмів, монастирів та інших культових установ та цінностей. Тут найчастіше стикаються інтереси релігійних організацій та музейних установ, які відстоюють права охороняти і робити доступними для населення деякі церковні цінності в якості національних пам'яток. У друку дебатувалося, наприклад, конфлікт церкви і мистецтвознавців з приводу ікон В«ТрійціВ» і В«Володимирської богоматеріВ» - найбільших російських культурних цінностей; або між працівниками Пушкінського заповідника та священнослужителями щодо передачі церкви Святогірського монастиря. Великий суспільний резонанс набуло питання про доцільність відбудови храму Христа Спасителя. [[19]]
Інша не менш складна проблема - поява в останні роки в нашій країні різного роду містичних сект, зарубіжних місіонерів. Деякі їх них згубно впливають не тільки на психіку людей, а й на фізичне здоров'я (наприклад, В«Біле братство В»). Православна церква апелює до держави, вважаючи, що воно має встановити правові обмеження для такої роду релігійних об'єднань.
3.3. Релігія і право
Духовне життя суспільства різноманітна, вона включає в себе культуру, в тому числі мистецтво, область вірувань, національний аспект, в тому числі мовний та ін Діюча Конституція відмовилася від принципу жорс...