р застосовує методи:
кооперативні, які співпрацюють техніки ведення бесіди
техніки формулювання питань
техніку перефразирования
техніку В«я-посланняВ» (1) констатація факту, 2) опис відношення до цього факту; 3) формулювання побажання на майбутнє) і В«я-висловлюванняВ»
техніки креативності: мозковий штурм, операціональні техніки (розробка планів дій та обмежень).
Переживання конфлікту:
дозволяє побачити свою відповідальність у даному питанні, а як наслідок побачити свою поведінку
допомагає знайти альтернативні рішення
можливо приводить на шлях інновації
підвищення солідарності, згуртованості всередині групи
веде до свідомого виграшу у вигляді досвіду і навичок, в тому числі, прігождается у вирішенні майбутніх конфліктів.
Використання психологічного посередництва засноване на добре відомому фахівцям факті: участь у переговорному процесі третіх, нейтральних, осіб позитивно позначається на його ефективності. У вітчизняній практиці - через відсутність у нас відповідних організаційних оформлень і спеціально підготовлених працівників - до В«природнимВ» посередникам можуть бути віднесені люди, які в силу своєї посадової позиції або професійної діяльності періодично змушені в тій чи іншій формі брати на себе функції регулювання відносин між людьми. У першу чергу це керівники та вчителі, а також соціологи і психологи, зайняті практичною діяльністю. p align="justify"> Сутність посередництва в конфліктах складається, як відомо, в організації процесу врегулювання взаємовідносин, дозволу складної ситуації між сторонами.
Досвід роботи з керівниками показує, що типовою моделлю, що використовується ними при вирішенні конфліктів, є модель арбітражу, при якій керівник виступає в ролі третейського судді: вислуховує боку, збирає необхідну інформацію, а потім або визнає правоту однієї зі сторін, або приймає В«третійВ» рішення. Така стратегія типова для процесу прийняття організаційних або технічних рішень: формулюється проблема, шукаються варіанти рішення і вибирається В«правильнеВ», краще з них. Ту ж логіку керівники використовують і при вирішенні проблем людських взаємин, однак тут подібна стратегія рідко приводить до успіху. Чим більшою мірою конфліктна ситуація зачіпає взаємини сторін у всій їх неминучості В«закритостіВ» для оточуючих, тим важче встановити В«істинуВ», тим сумнівні можливість вирішення на користь однієї зі сторін. При цьому, оскільки кожен з учасників конфлікту переконаний у своїй правоті, таке рішення не може бути прийняте без шкоди для відносин самого посередника, принаймні з однією з сторін. Саме ж рішення типу В«ви праві, а ви ніВ» створює лише видимість виходу з проблемної ситуації, але, по суті, зовсім не є виріше...