ищенням рівня матеріально-технічної бази сучасного виробництва і надання послуг. Під усьому світі посилився вплив науково-технічного прогресу на досягнення цілей організації для підвищення конкурентоспроможності продукції. Управлінська думка концентрує свої зусилля на управлінні операціями і піднятті рівня продуктивності за допомогою синтезу діяльності людей і використання технологічних факторів виробництва. В цілому цю тенденцію можна характеризувати як посилення В«технократизмуВ» на новій вищій технічній базі.
Друге напрям проявилося, з одного боку, в посиленні уваги до організаційної культурі, а з іншого - до різних форм демократизації управління, участі в доходи підприємства рядових працівників, у здійсненні ними управлінських функцій, участі у власності. Це напрям зародився у 30-ті роки, проте в американській економіці розвивалося досить повільно. У Японії і Європі воно використовувалося більш активно. Але в даний час і в США воно прийняло широкі масштаби і стало об'єктивною реальністю ведення господарства в умовах ринкових відносин.
Третьої особливістю еволюції управлінської думки в 90-ті роки є посилення міжнародного характеру управління - міжнародний менеджмент. У 90-ті роки більшість розвинених країн перейшло до відкритої економіки, що різко підвищило міжнародну конкуренцію, а вона, у свою чергу, посилила кооперацію виробництва, викликала зростання транснаціональних корпорацій. Міжнародний менеджмент ставить ряд нових проблем перед теорією і практикою управління.
Увага управлінської думки зараз прикута до таких важливих питань міжнародного менеджменту, як визначення загальних особливостей та виділення специфічних, універсальних форм і методів управління, можливості найбільш ефективно виконувати функції управління в умовах різних країн, пристосування до національної місцевої середовищі та ряд інших.
Література
1. Альбеков А. Процес прийняття управлінських рішень у виробничому менеджменті.// Бухгалтерський облік в торгівлі 1997 - № 4. p> 3. Аунапу Ф.Ф. Наукові основи прийняття рішень в управлінні виробництвом. - М.: Економіка, 1974. p> 4. Бусигін А.В. Ефективний менеджмент: Курс лекцій. Випуск 3. М.: Ельф К, 2006. p> 5. Виханский О.С., Наумов А.І. Менеджмент. - М.: Вища школа, 2006. p> 6. Голубков Є.П. Сутність і характерні особливості управлінських рішень. // Менеджмент у Росії і за кордоном 2003 - № 2.
7. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоурі Ф. Основи менеджменту. М.: Справа, 2007. p> 8. Пітерс Т., Уотермен Р. У пошуках ефективного управління (досвід кращих компаній). М.: Прогресс, 2005. p> 9. Ременников В.Б. Розробка управлінського рішення. М.: Економіка, 2000. p> 10. Еддоус М., Стенсфілд Р. Методи ухвалення рішення. М.: Юніті, 2006. br/>