оргують дітьми, передають їх своїм товаришам по чарці; надовго залишають дітей самих вдома без їжі; жорстоко поводяться з ними. p> У третю підгрупу входять діти-сироти та діти, які залишилися без піклування батьків (як правило це діти тих батьків, щодо яких розглядається питання про позбавлення батьківських прав; коли батьки в бігах, перебувають в ув'язненні або психіатричній лікарні). Діти потрапляють в цю групу внаслідок смерті батьків або позбавлення, (обмеження) їх батьківських прав, що зустрічається набагато частіше - приблизно від 80 до 95 відсотків випадків. Це вихованці центрів реабілітації, притулків і дитячих будинків
Четверту підгрупу становлять в основному діти з бідних, багатодітних, прийомних, опікунських сімей, де факторами ризику є причини економічного, демографічного і педагогічного характеру, а також складності адаптації дітей до нових умов навчання і прожіванія.В щодо кожної В«групи ризикуВ» необхідно підбирати свої технології супроводу, що враховують її актуальну проблематику. p> Заступник директора з виховної роботі не може поодинці змінити сформовану ситуацію з деструктивними явищами в підлітковому середовищі, але вміле управління всіма учасниками системи виховно-профілактичної роботи дозволяє її вдосконалювати, а головне допомагати дітям, оберігати їх від нещасть.
Висновок
Існує ряд причин появи дітей з девіантною поведінкою. p> Головною причиною появи В«важкихВ» дітей є нездатність батьків ефективно виховувати своїх дітей, брак знань у батьків про те, як виховувати своїх дітей, надмірна зайнятість батьків, брак контролю з їхнього боку, часті конфлікти в сім'ї, брак контролю з їхнього боку, авторитарне виховання (зайвий контроль і заборони з боку батьків.)
Так само з боку школи можна виявити ряд причин впливають на виховання В«важкої дитиниВ»: невміння, а часто і не бажанні вчителів працювати з В«важкими дітьмиВ», здійснювати їх соціальну реабілітацію.
Так само школяр у умовах традиційно організованого освітнього процесу не має достатніх можливостей для проби сил у різних, значущих для нього видах діяльності, освоєнні необхідного соціального досвіду. У більшості установ проводяться різні заходи, акції, існують гуртки, секції, громадські організації, включаючи шкільне самоврядування. Однак діти В«групи соціального ризику В»(з неблагополучних сімей) вкрай рідко бувають включені в цю діяльність.
Література
1. І.Г. Богуславська. Все для заступника директора з виховної роботи. Курс лекцій. Казань: РІЦ В«ШколаВ», 2008
2. Концепція модернізації російської освіти на період до 2010 року.
3. Конвенція про права дитини, 1989.
4. Камінер А.М., Майорова Е.А. Психолого-педагогічні аспекти девіантної поведінки підлітків і молоді. М., 2003
5. Рання профілактика девіантної поведінки дітей та підлітків/За ред. А.Б. Фоміної. М., 2003
6. Федеральний закон РФ № 120 від...