а колись була живою, тобто властивою ФЕ в диахроническом плані. До забуттю внутрішньої форми, інакше кажучи, демотивації, призводить порушення деривационной зв'язку між ФЕ і її прототипом внаслідок зникнення обозначаемой терміном реалії чи спотворення компонентів.
Поряд з поняттям "внутрішня форма" для формування фразеологічного значення важливим видається також поняття "фразеологічна образність ". За визначенням А.А. Кораловий, лінгвістичний образ - це створене засобами мови двуплановое зображення, засноване на виразі одного предмета через інший [Кораловий, 1980:130]. Два плану зображення описується у багатьох дослідників: це визначається і визначає компоненти А.К. Долінін), що визначається і визначальна частини (AM Мелеровіч), характеризується і характеризує компоненти образності (О.А. Леонтійович). Деякі вчені (наприклад, О.А. Леонтійович) включають в структуру фразеологічного образу і загальний ознака, що об'єднує фразеологічне значення однойменного поєднання слів - tertium comparationis [Ширина, 1989:24].
У самому фразеологическом значенні є дві сторони: план змісту (Десігнант), в якому слід розрізняти сигніфікативний, денотативний і коннотатівний аспекти, і план вираження, тобто матеріальна оболонка ФЕ. Цей двуаспектность характер значення являє собою єдність змісту і форми. [Кунин, 1970:310]. p> Під денотативним компонентом значення розуміється частина знаку, що відбиває в узагальненій формі предмети і явища позамовної дійсності. Денотативний компонент у своїй основі поняття, яке характеризує позамовною об'єкт. [Стернин, 1984:48]
сигнификативную компонент значення співвідноситься з комплексом ознак, складових безпосередньо зміст поняття. [Арсеньєва, 1989:38]
Конотативний аспект - це "стилістична забарвлення ФЕ, їх емоційно-експресивна сторона, тобто ставлення носія мови до позамовних сутностей, або посилення ефективності мовного впливу, позбавленого оцінного елемента " [Кунин, 1970:310]. Конотативний аспект особливо важливий для фразеологічної семантики, що пояснюється двуплановостью семантичної структури всіх ФЕ, побудованих на образному переосмисленні. Конотацію можна розглядати як додаткову інформацію стосовно сигнификативно-денотативному значенню, як сукупність семантичних нашарувань, що включають в себе оцінний, експресивний, еммоціональності і функціонально-стилістичний компоненти [Арсеньєва, 1989: 40-42]. p> У Нині прийнято відзначати таку важливу функцію фразеологічного значення як коннотатівно - культурологічну. Змістом останньої є відношення, що існує між образно-мотивованою формою мовних одиниць і включеної в неї культурно значимої асоціації [Телія, 1996: 233]. Виділення цієї функції пов'язано з розумінням ФЕ як "'народних стереотипів": "Фразеологізми виникають в національних мовах на основі такого образного подання дійсності, яка відображає побутово-імпіріческій, історичний або духовний досвід мовного колективу, який, безумовно, пов'язаний з його культурними ...
