Трифонова, показниками соціально-середовищної орієнтованості учасників об'єднань установ соціального обслуговування населення (клубів, груп самодопомоги, груп денного перебування та ін) є:
- вміння взаємодіяти для досягнення результатів діяльності;
- прояв турботи про інших, чуйність;
- демократичність у спілкуванні;
- вміння планувати спільну діяльність об'єднання;
- володіння способами реалізації, визначеними в ході колективного обговорення планів [39; С.211].
Спеціаліст з соціальної роботи допомагає клієнту знайти способи виходу з проблемної ситуації, направляє його дії на досягнення поставлених цілей.
Функції фахівця при організації соціально-середовищної орієнтації:
- підготовка та навчання клієнта способам соціально-середовищної орієнтації;
- регулювання та контроль поведінки клієнта в індивідуально-мінливих ситуаціях;
- організація умов для розвитку вміння клієнта самостійно регулювати і контролювати свою поведінку, бути незалежним від фахівця з соціальної роботи.
У ході навчання соціально-середовищної орієнтації клієнт вже має уявлення про мету, яку він прагне досягти, плані і засобах здійснення майбутнього дії.
Якщо людині, що потрапила у важку життєву ситуацію, необхідно встановити або відновити позитивні відносини зі своїм близьким оточенням, він повинен вміти відповісти на наступні питання: Навіщо це потрібно? Як це робити? За допомогою яких засобів, прийомів спілкування можна досягти поставленої мети? p align="justify"> На перших етапах навчання клієнт вчиться орієнтуватися в соціальному середовищі, враховуючи всю систему правильних умов, які закладені складеним спільно з фахівцем з соціальної роботи алгоритмом виконання дії. Результатом супроводу клієнта на наступних етапах є його повна орієнтація, коли він бере до уваги не тільки конкретні умови окремої життєвої ситуації, а й керується загальними, вже сформованими принципами соціально-середовищної орієнтації. p align="justify"> Послідовність навчання передбачає створення умов для формування здібностей, що визначають рівень соціально-середовищної орієнтованості.
1) Здатність до спілкування - це вміння встановлювати контакти з людьми шляхом сприйняття, переробки і передачі інформації, вміння вести діалог, співпрацювати, поважати інших, проявляти турботу, чуйність, доброзичливість.
2) Здатність контролювати свою поведінку передбачає...